bojimyy
фото Лесі Слюсарчук
У житловому будинку, що примикає до однієї зі знакових пам’яток львівської ренесансної архітектури — каплиці Боїмів — піднімають гребінь даху і мають намір покрити його черепицею. Пам’яткоохоронці стверджують, що після цих змін зміститься акцент у домінуванні споруд і пам’ятка XVII ст. візуально видаватиметься нижчою, ніж будинок на площі Катедральній, 5; можливим є також дисонанс кольорів нового покриття і куполу каплиці. В управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради натомість запевняють, що в такий спосіб відновлюють історичний вигляд будівлі. Про це повідомляє газета "Ратуша".

   Начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко в коментарі «Ратуші» зазначила, що дах сусіднього з каплицею будинку колись був значно вищий, ніж тепер. «Є старі фотографії, які це підтверджують. Гребінь даху піднімуть тільки на сорок сантиметрів — щоб був відповідний ухил для покриття його черепицею, — каже чиновниця. — Йдеться про відновлення історичного вигляду, з тією різницею, що дах матиме не ґонтове покриття, а черепичне».

   Дах з оцинкованої бляхи не надто вирізнявся на тлі сивого львівського неба, не творив агресивного контрасту з благородним патинованим, смарагдового кольору, дахом куполу каплиці, наголошує голова ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк. «Досі з пам’яткою не конкурували дахи сусідніх споруд. Якщо дах будинку піднімуть і накриють його черепицею, а найчастіше її беруть червоного кольору, то з’явиться колористична дисгармонія з каплицею Боїмів. Червоний колір матиме агресивний вигляд на тлі архітектурного простору й домінуватиме над зеленою банею каплиці Боїмів. Це відволікатиме увагу від сприйняття унікальної пам’ятки ренесансу», — пояснює він. Лілія Онищенко ж запевнила, що управління охорони історичного середовища узгоджуватиме вигляд черепиці, якою покриватимуть дах. І нагадала, що і замовник (релігійна громада Римсько-католицької церкви парафії Митрополичої базиліки Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові), і підрядник мають усі необхідні погодження і дозволи.

   Тим часом роботи на об’єкті тривають, уже демонтували дах і перебудовують його конструкцію. «Курія Львівської архідієцезії Римсько-католицької церкви справді має всі необхідні погодження і дозволи, зокрема від управління охорони історичного середовища ЛМР та від Міністерства культури, — каже Андрій Салюк. — Тому я звернувся до начальниці управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко з проханням організувати круглий стіл для обговорення цього питання. Хочу викласти свою позицію і почути, у зв’язку з чим ухвалили таке рішення». За словами пам’яткоохоронця, підняття гребеня даху і покриття його дахівкою спотворюватиме сприйняття каплиці Боїмів: «Пам’ятка розташована в маленькому замкнутому просторі й фактично є архітектурною і стилістичною домінантою: і через декоративне вирішення фасаду, і через те, що вивищується над будинком, який поряд. Якщо піднімуть дах сусідньої споруди, то візуально каплиця Боїмів стане нижчою. Бо сприймається не в абсолютних, а у відносних категоріях. Йдеться не про те, що каплиця має стільки-то метрів, а будинок — стільки, а про те, що каплиця вища. Якщо дах будинку піднімуть, ренесансна пам’ятка стане меншою в сприйнятті. А це — неправильно. Бо в конкретному історичному просторі каплиця завжди була домінантою. І має такою залишитися, адже це унікальна, дуже цінна пам’ятка. Архітектурі класицизму притаманні не надто високі дахи, такі, що ховаються за карнизом. Якщо раніше, стоячи біля каплиці, ми не бачили даху сусідньої будівлі, то не знаю, чи цей ефект збережеться після підняття. Підозрюю, тепер дах потраплятиме в поле зору».

   Довідка

   Каплиця Боїмів — пам’ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній, 1. Одна з найкращих пам’яток пізнього Ренесансу у Львові. Збудована у 1609 — 1615 роках (за іншими даними у 1606 — 1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. У 2-й пол. XVIII ст. поховання з каплиці Боїмів перенесли на львівські цвинтарі, а ключі від неї, згідно з заповітом Георгія Боїма, передали до катедри.

   У 1945 році радянська влада закрила каплицю для відвідувачів. З 1969 року сакральна споруда увійшла як окремий відділ до Львівської картинної галереї, її знову відкрили для відвідувачів.

   Квадратна у плані, будівля увінчана восьмериком бані з восьмигранним світловим ліхтарем. Верхній купол завершено хрестом із фігурою Ісуса. Це малопоширений у християнській іконографії образ Христа Засмученого. Незвичність цього варіанта скульптури у тому, що, на відміну від усіх інших зображень сидячого Христа, тут Христос спирається щокою на ліву руку, а на більшості відомих зображень — на праву. Під Христом купол «оперізує» напис латинською мовою: «Гляньте й побачте, всі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? Плач Єремії 1.12».

  Архітектурний стиль каплиці визначають як зрілий ренесанс із переходом до бароко. Також його характеризують як найхарактерніший взірець північного маньєризму в Україні.