Кожен клаптик землі у Брюховичах біля Львова є дорогим і привабливим. Що вже казати про 8 гектарів! З таким розрахунком, виглядає, підійшли до питання «ревіталізації» бази відпочинку «Супутник» Львівської залізниці у профспілці установи та Брюховицькій селищній раді й почали сумнівні оборудки з приватизацією ділянки, а згодом – маніпуляції та приховування інформації.
Протилежну позицію щодо цього зайняли журналісти, Національна поліція та Шевченківський районний суд – медійники викрили імовірні зловживання, слідчі відкрили кримінальне провадження, а суд оперативно проводить засідання, видаючи дозволи на доступ до документів. Та чи допоможе це, якщо все настільки заплутано: теперішній директор взявся приватизувати половину землі бази, а «інвестор» – став одноосібним бенефіціаром майбутньої бази відпочинку. Та чи вони ключові особи у афері? Хто ж стоїть за цією нахабною схемою?
Вперше про аферу з майновим комплексом бази Львівської залізниці «Супутник» у Брюховичах, площею 8 га та намагання відчужити, а, як згодом виявилось, і приватизувати землю написали журналісти ІА ZIKу публікації «Нахабна схема, або Як профспілкові боси забрали у дітей залізничників табір у Брюховичах» від 13 серпня 2018 року. Нагадаємо коротко про суть справи:
На початку 2000-х років Укрзалізниця передала базу «Супутник» на баланс профспілок. Для управління цим активом у 2004 році створили комерційне підприємство «Рокс-Львів» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці.
Впродовж більше, як 10 років ця фірма управляла декількома оздоровницями, зокрема і табором «Супутник» у Брюховичах, довівши їх до руїни. І от у 2016 році почалися незрозумілі процеси, які призвели до того, що табір закрито, а його майновий комплекс (а разом з тим і 8 га землі) було виведено у власність зацікавлених осіб, які, до речі, вже розпочали процес приватизації землі.
21 січня 2016 року створено ТОВ «Дитячий оздоровчий табір «Супутник» підприємства «Рокс-Львів» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці». Його засновниками є підприємство «Рокс-Львів» та ПП «Резорт Сервіс», за яким стоять загадковий підприємець Лев Козаков та давній залізничник Володимир Петришин.
І наостанок, щоби остаточно заплутати сліди, 22 червня 2017 року правонаступником ТОВ «Дитячий оздоровчий табір «Супутник» підприємства «Рокс-Львів» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці» став ТОВ «ДОТ «Супутник» підприємства «Рокс-Львів». Його засновниками виступають ті ж «Резорт сервіс» та «Рокс-Львів», а бенефіціаром і надалі на 100% залишається Лев Козаков. І, що слід відзначити, тепер з назви зникла згадка про залізницю, а, отже, і, можна припустити, право власності. Залишилися лише старі кадри: директор Володимир Петришин, керівник профспілки Андрій Сенишин та «інвестор» Лев Козаков. І примара «старшого» брата за їхніми спинами.
Ще одну цікаву обставину вдалося з’ясувати завдяки витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отож, більшу частину майнового комплексу бази «Супутник» на вулиці Львівській, 92 справді належить ТОВ «ДОТ «Супутник» підприємства «Рокс-Львів». Але не все. Решту є у власності ТОВ «Львівська девелоперська компанія», яка належить партнеру Лева Козакова та по сумісництву директору ТОВ «ДОТ «Супутник» Володимиру Петришину.
Розслідування у поліції та рішення судів
За матеріалами журналістського розслідування ІА ZIK, 14 серпня було скеровано повідомлення про злочин у Прокуратуру Львівської області.
23 серпня у Нацполіції відкрили провадження, яке внесено у ЄРДР під № 12018140090003246. Про це у публікації «Поліція розслідує аферу профспілок з базою залізниці у Брюховичах за матеріалами ІА ZIK».
Вже 13 вересня відбулося перше судове засідання у цій справі. Слухання відбуваються у Шевченківському районному суді м. Львова під головуванням слідчого судді Павла Едера. У матеріалах суду йдеться:
«22.08.2018 в Шевченківський ВП ГУ НП у Львівській області надійшли матеріали стосовно самоправних дій невстановленої досудовим розслідуванням особи, пов’язаних з відчуженням майна дитячого оздоровчого табору «Супутник». У матеріалах йдеться про наступні факти. Постановою президії Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці від 01.10.2004 №П-23 табір відпочинку «Супутник» Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 92, був переданий до статутного фонду «Рокс-Львів». 21 січня 2016 року створено ТОВ «Дитячий оздоровчий табір «Супутник» підприємства «Рокс-Львів» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці. Правонаступником ТОВ «Дитячий оздоровчий табір «Супутник» підприємства «Рокс-Львів» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці» став ТОВ «ДОТ «Супутник» підприємства «Рокс-Львів». Крім того, за витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, більша частина майнового комплексу бази «Супутник» за вищевказаною адресою належить окрім ТОВ «ДОТ «Супутник» підприємства «Рокс-Львів» ще й ТОВ «Львівська девелоперська компанія». У зверненні вказано, що земельна ділянка, на якій розташований колишній дитячий оздоровчий табір «Супутник» та приміщення, які розташовані на такій земельній ділянці, відчужені незаконно, внаслідок самоправних дій невстановленої особи».
Суд прийняв вже чотири ухвали:
Спочатку, 13 вересня надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів усіх документів та можливість вилучити їх у приміщенні Брюховицької селищної ради.
10 жовтня подібний дозвіл надано на матеріали щодо ділянки у Головного управління держгеокадастру у Львівській області.
18 жовтня – надано дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №2201600000000190 від 19.05.2016 за ч. 5 ст. 191 КК України, які знаходяться у Залізничному відділі поліції ГУ НП у Львівській області
19 жовтня – надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів усіх документів, що стосуються земельної ділянки за адресою: Львів, смт. Брюховичі вул. Львівська, 92 (на території колишнього дитячого оздоровчого табору «Супутник»), та приміщень які знаходяться на такій земельній ділянці, та надано можливість вилучити їх у приміщенні ТОВ «ДОТ «Супутник» підприємства «Рокс-Львів», за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 92.
Тут слід ще раз наголосити, що, виявляється, у 2016 році вже було одне кримінальне провадження за фактом неправомірних дій стосовно земельної ділянки за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 92 (дитячого оздоровчого табору «Супутник»), але його тихцем закрили рішенням слідчого, навіть не довівши до суду, на даний час рішення слідчого про закриття кримінального провадження не скасовано.
Звичайно ж, добре, що поліція та суд взялися активно розслідувати імовірну аферу, але насторожують два факти:
По-перше, є імовірність, що справу знову буде закрито, як це вже було зроблено у 2016 році
По-друге, зараз справу відкрито щодо «самоправних дій невстановленої особи» і якщо її не буде перекваліфіковано на іншу статтю, то покарання, якщо до того і дійде, буде дуже відносним.
Як виправдовуються у профспілці і про що свідчать факти
Як вже зазначалось у попередніх публікаціях, на перший запит журналістів ІА ZIK відповідь довелося довго чекати та наполегливо добиватися. У результаті отримали всього лиш відписку:
«На Ваш запит № 12/06-06/18 від 12 червня 2018 р. повідомляємо, що Дорожня профспілкова організація Львівської залізниці не відноситься до суб’єктів, які визначені Законом України Про доступ до публічної інформації – розпорядниками публічної інформації».
Тобто, спочатку попросили 20 днів на підготовку, а потім, очевидно, відчувши загрозу публічності, взагалі відмовили у відповіді.
Зовсім по-іншому профспілкові ділки стали поводитись після першої публікації. На наш другий запит вже було отримано належну відповідь, яку ми оприлюднили у наступному матеріалі.
Та й цього паритету у поданні інформації для них виявилось замало, і тоді представники профспілки почали наполегливо вимагати спеціального матеріалу зі спростуванням наших доказів. Він також вийшов окремою публікацією на шпальтах ІА ZIK.
Шоу у Брюховицькій селищній раді
Та всі межі здорового глузду, публічності та доступу до інформації перейшли працівники Брюховицької селищної ради на чолі з її головою – Володимиром Доманським. За їх участю була розіграна ціла комедія з приховуванням інформації та детектив – з передачею цінного папірця з рук в руки. То ж тепер попереджаємо усі ЗМІ – для того щоби отримати відповідь на незручні для пана Доманського запитання, треба брати камеру і їхати особисто її отримати з рук селищоначальника. Інакше – ніяк. Буде: «лист у спамі, який ми не дивимось», «нагадайте свою адресу», «спеціаліст на виїзді», «інформації потребує пошуку серед значної кількості даних», «відправимо сьогодні до обіду», «ми вже вам відправили відповідь – чекайте» і, врешті, «ну добре, приїжджайте забирайте, я хочу подивитись на вас». Такі перипетії тривали від 17 вересня і до 14 листопада! Задуматись лише – майже два місяці на те, щоби отримати відповідь на одній сторінці.
Ну і сакральний «процес передачі» багатостраждальної відповіді потребує докладного цитування (діалог журналіста та селищного голови Володимира Доманського):
– В. Д. Ви хотіли відповідь забрати?
– Так ми хотіли забрати відповідь, на яку чекаємо вже майже два місяці. Також ми хотіли б дізнатися, чому так довго її довелося чекати.
– В. Д. Я у відпустці, тому не дуже добре буде давати сьогодні інтерв’ю.
– Це не інтерв’ю, а пояснення. До того ж, ви самі запросили нас сьогодні…
– В. Д. Ви ж хотіли забрати відповідь?
– Насправді ми хотіли її отримати в порядку доступу до публічної інформації: поштою або на мейл
– В. Д. По телефону не можна давати відповідь. Можуть різні люди дзвонити – подивіться, що в державі твориться. Провокації різні відбуваються, навіть з Росії дзвонять.
– Вам було надіслано запит на офіційному бланку, як вимагає законодавство. У кінці листа було вказано поштову та електронну адресу, куди слід надіслати відповідь. До того ж, ви вже надсилали нам лист з проханням відтермінувати надання відповіді.
(Попросив надати посвідчення та записав вихідні дані.)
– То чому не була належно надана відповідь, як роблять усі інші державні установи?
– В. Д. Бо я не знаю по телефону, куди надавати відповідь.
– Це не є відповідь державного службовця?
– В. Д. Ви почули мою відповідь – іншої не буде! Все, до побачення. Я у відпустці.
– Але ж ви самі призначили сьогодні зустріч і попросили приїхати… То ж прошу повідомити щодо порушення законодавства про доступ до публічної інформації?
– В. Д. Яке порушення – ви приїхали і її отримаєте відразу!
– Ви жартуєте? Відповідь мала бути надіслана на нашу адресу у п’ятиденний термін?
– В. Д. Можуть бути інші моменти, через що термін може бути продовжено…
– Так може бути до тридцяти днів, але і вони минули у кінці жовтня, а зараз вже середина листопада? З якої причини відбулася така затримка?
– В. Д. Мої юристи попрацюють і нададуть вам відповідь. (Йде за листом)
– А чому написано, що відповідь надана ще 22 жовтня, а сьогодні вже 14 листопада? Ви порушуєте законодавство.
– В. Д. То подавайте в суд на мене.
– І ще поясніть, будь ласка, якщо подавати наступні запити – то відповідь також забирати власноруч?
– В. Д. Я ж не можу прогнозувати невідомо чого.
– До прикладу, я напишу ще один запит – то знову маю приїхати і забирати його?
– В. Д. Ви пишіть, а ми подивимось, як вам відповідати.
– Це залежить від Вас особисто?
– В.Д. Я дам на це відповідь, коли Ви надішлете запит.
Так – це не фрагмент фейлетону чи діалог з вистави театру абсурду – це розмова журналіста з державним службовцем, в обов’язки якого входить захищати інтереси громади та вести відкриту, публічну діяльність.
Отож, пане Доманський, так, ми добились відповіді! Так, Ви порушили законодавство! Так, вашим юристам доведеться пояснити причину затримки! Так, Вам доведеться пояснити, чому лист, оформлений 22 жовтня, був виданий лише 14 листопада.
А ось і документ, на підготовку якого селищній раді знадобилось майже два місяці і який голова беріг як зіницю ока:
А тепер проаналізуємо усі обіцянки профспілкових ділків та реальні факти, які так ретельно намагався приховати селищний голова.
Половина території табору «Супутник» переходить у приватні руки, іншою часткою – розпоряджається «інвестор». А що залишається для дітей?
Отож, що повідомляють та обіцяють «представники профспілки»:
«непрофільні та непридатні активи виведено з балансу»;
«на основі профільних та ліквідних об’єктів оздоровчого табору «Супутник» проектується заклад відпочинково-оздоровчого типу»;
«власником цього майна спільно з інвестором є підприємство «Рокс-Львів», засновником якого є Дорожня профспілкова організації Львівської залізниці».
«інвестор має виконати реконструкцію капітальних приміщень табору, благоустрій території та ремонт відкритого басейну. Роботи планується виконати до початку літнього сезону, і вже наступного року табір зможе приймати на оздоровлення до 200 дітей за сезон»;
«управління табором здійснюватиме профспілка спільно з інвестором, для чого утворено окрему юридичну особу»;
«інтересом інвестора до участі в цьому проекті є можливість використання частини території табору, на якій розміщені зруйновані некапітальні споруди, що не підлягають відновленню»;
«відповідно до умов співпраці при реконструкції табору інвестор забезпечить відведення землі для його потреб та внесе всі необхідні платежі до бюджету селища, і табір буде володіти землею на законних підставах»;
«земельна ділянка табору буде викуплена за вартістю, що визначена експертною грошовою оцінкою»
«відведення землі для табору дасть серйозні надходження до бюджету селища»;
«для нас дуже добре, що профспілки залізниці та їх партнери вирішать проблему земельної ділянки, на якій розміщено табір «Супутник».
А тепер вперті факти, які показують реєстри та намагаються приховати у п. Доманського та профспілці:
Справді «створено ТОВ «Дитячий оздоровчий табір «Супутник» підприємства «Рокс-Львів», якому передано майно оздоровчого табору «Супутник», справді «непрофільні та непридатні активи виведено з балансу», можна припустити, особливо після публікацій та криміналу, що «на основі профільних та ліквідних об’єктів оздоровчого табору «Супутник» проектується заклад відпочинково-оздоровчого типу», де «інвестор має виконати реконструкцію капітальних приміщень табору, благоустрій території та ремонт відкритого басейну. Роботи планується виконати до початку літнього сезону, і вже наступного року табір зможе приймати на оздоровлення до 200 дітей за сезон».
А далі слід пояснити чим дані, озвучені профспілкою, відрізняються від правди:
Від табору відчужено вже половину земельної ділянки
Твердження про «можливість використання частини території табору» інвестором на практиці означає – забрати половину ділянки: 4 з 8 га! Ділянки, площею 1,63 га, 0,91 га та 1,44 га вже в процесі виготовлення документації із землеустрою.
Клопотання щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою у Брюховицьку селищну раду подала «Львівська девелоперська компанія», яка, формально, не має жодного відношення до т. зв. інвестора. Адже її власником є не Лев Козаков, а Володимир Петришин (так-так, саме той, хто є директором бази «Супутник»).
Тобто, можна припустити, «інвестор», а саме Лев Козаков може претендувати на ті 4 га, які ще залишаються під табором.
Профспілка перестане бути власником та керівником табору
«Управління табором здійснюватиме профспілка спільно з інвестором, для чого утворено окрему юридичну особу» – справді, створено ТОВ «ДОТ «Супутник» підприємства «Рокс-Львів», засновниками якого виступили власне профспілковий «Рокс-Львів» та інвесторський «Резорт Сервіс» у співвідношенні 50 на 50%. Але, виглядає, управляти ним буде «інвестор» Лев Козаков, який виступає і керівником, і кінцевим вигодонабувачем (бенефіціаром) підприємства. Профспілку ж представляє не аморфний «трудовий колектив», а цілком конкретна особа – Андрій Сенишин. І то – лише, як засновник. Та про це згодом.
Питання оформлення землі під табором так і не вирішено і відрахувань у бюджет селищної ради не буде
«Відповідно до умов співпраці при реконструкції табору інвестор забезпечить відведення землі для його потреб та внесе всі необхідні платежі до бюджету селища, і табір буде володіти землею на законних підставах». Насправді усе зовсім не так!
Як свідчить відповідь з селищної ради, земельна ділянка табору є «без належно оформлених правовстановлюючих документів на землекористування», але їх і не буде, адже подано «клопотання на оформлення земельної ділянки» лише на «свої» чотири з лишком гектари, а земля під табором так і не буде оформлена!
То ж бравурні заяви селищного голови, що «для нас дуже добре, що профспілки залізниці та їх партнери вирішать проблему земельної ділянки, на якій розміщено табір «Супутник», правдиві лише частково. Адже лише половина землі перебуває у стадії оформлення документації,і то не та, під якою, імовірно, буде табір.
Чи полягає інтерес інвестора у тому щоби ділити залишок території табору?
«Інтересом інвестора до участі в цьому проекті є можливість використання частини території табору, на якій розміщені зруйновані некапітальні споруди, що не підлягають відновленню» – враховуючи те, що представником інвестора названо Лева Козакова, а він є керівником ТОВ «ДОТ «Супутник», у якого залишилось всього половина території табору, то, виглядає, що інвестор буде претендувати ще на якусь частку від розполовинених 4 га.
За якою «вартістю, що визначена експертною грошовою оцінкою» була викуплена земля і які «серйозні надходження до бюджету селища» надійшли, спробуємо дізнатися (навідавшись у Брюховичі з камерою), надіславши наступний запит.
Таким чином, половину землі бази «Супутник» вже відчужено, на іншій половині, імовірно, запрацює новий табір, але,судячи з домовленостей, на частину може претендувати «інвестор». А ще, земельні відносини будуть врегульовані лише з частиною, яка переходить у приватні руки, решта – і далі у підвішеному стані і без відрахувань у бюджет Брюхович.
«Інвестор», директор бази та ще ХТОСЬ
Слухаючи пояснення профспілок, все виглядало дуже правильно і веселково, але, заглянувши всередину схеми, розумієш усю цинічність її організаторів. А хто вони?
Тут усе складно, то ж читаймо уважно!
На даний момент відомо, що 8 га землі бази «Супутник» у Брюховичах розподілено між їх правонаступником ТОВ «ДОТ «Супутник» (4 га) та «Львівська девелоперська компанія» (майже 4 га).
Керівником та бенефіціаром ТОВ «ДОТ «Супутник» є Лев Козаков. Його ж у матеріалах профспілок названо інвестором.
Власником «Львівської девелоперської компанії», яка «відтягала» половину ділянки «Супутника», є Володимир Петришин, він же названий директором бази «Супутник».
Виникає питання, чому на фірму директора бази (Петришина) записано відчужену землю, а на інвестора (Козакова) – підприємство-власник табору. Відповісти важко, але можна припустити, – щоби остаточно все заплутати і, у кінцевому рахунку, все перейшло у руки гравців, яких поки немає на великій сцені. І тут випливає особа Андрія Сенишина – бенефіціарія профспілки, який є серед співзасновників ТОВ «ДОТ «Супутник» і який з усіх сторін обріс зв’язками з одіозними братами Дубневичами.
І, якщо вже зовсім сконцентруватись на персоналіях, то землю табору поділили між собою структури Володимира Петришина, Лева Козакова та Андрія Сенишина. Чи є хтось з них особою, яка може «проковтнути» 4 га землі у Брюховичах. Мабуть, що ні. То ж і доводиться повертатись до версії, висунутої ще у першому розслідування. Імовірно, організатором цієї схеми можуть виступати одіозні брати Дубневичі. Підставами для цього можуть стати, по-перше, їх близькість до структур залізниці, а по-друге, виявлені зв’язки, які дають підстави припускати, спільні інтереси з Андрієм Сенишиним, що є ключовою особою підприємства Рокс-Львів, в кулуарах якого і була заварена уся каша ще у 2016 році.
Аналітична група ІА ZIK
