Кожен третій депутат - мільйонер. Найбільше багатіїв у БПП та ВО “Свобода”. У третини річний дохід збільшився у понад 2 рази. Депутат “Самопомочі” Мельник збільшив дохід майже в 20 разів. Депутатка “Громадянської позиції” Сердюк згадала про чоловіка-мільйонера, якого приховала торік. Сумарно депутати задекларували 89 мільйонів гривень заощаджень. Троє депутатів ЛМР - за межею бідності. Лідер “Самопомочі” вчасно не подав декларацію і сплатить штраф.
Хто найбільше заробив у 2016 році?
У порівнянні з 2015 роком доходи сім’ї Романа Федишина з фракції “Самопоміч” зросли майже вдвічі, що забезпечує йому перше місце у списку депутатів із найбільшими доходами за 2016 рік.
Задекларовані доходи Федишинів становлять майже 6 млн грн. З них 5 млн - дивіденди депутата та його дружини. 191 тис. грн дивідендів отримав батько депутата, пенсіонер Стефан Федишин, який має частку статутного капіталу у ТОВ “Сіцілій” та ПП “Холдінвестгруп”, що належать його сину. Ще майже 300 тис. грн заробила його дружина.
Неймовірні темпи зростання доходів демонструє Ірина Сердюк з “Громадянської позиції”. У порівнянні з 2015 роком річний дохід її сім’ї зріс у 19 разів і становить 5,5 млн грн, тоді як за рік до цього депутатка задекларувала 292 тис. грн. Левову частку коштів, майже 5 млн грн, становить дохід від підприємницької діяльності громадянського чоловіка Ірини Сердюк, бізнесмена Олександра Смірнова.
Ще 330 тисяч у 2016 році отримала сама Ірина Сердюк, теж від підприємницької діяльності. Таке різке зростання доходів сім’ї Сердюк пов’язане з тим, що минулого року вона не згадала у декларації Олега Смірнова хоча на сайті ЛМР було вказано, що депутатка заміжня. Крім цього, під час виборчої кампанії депутатка сама згадувала про чоловіка у ефірі програми “Прямим текстом” на телеканалі ZIK. Попри це минулого року у коментарі ЧЕСНО депутатка заперечила, що має чоловіка, як і не захотіла пояснювати “юридичні питання” щодо відсутності даних про внески у статутний капітал кількох підприємств. Як бачимо, і внески у статутний капітал підприємств, і про свого чоловіка Ірина Сердюк в цьому році таки згадала.
Суттєво зросли також і доходи депутата від БПП Григорія Козловського. Якщо в 2015 році він задекларував менше мільйона, то у декларації за 2016 рік сума річного доходу зросла у три рази і становить понад 3 млн грн.
Четверте місце в рейтингу займає ще один представник фракції БПП Остап Доскіч. У 2016 році він отримав 2,3 млн грн доходу. З цієї суми понад 2,1 млн грн становить дохід від надання в оренду нерухомого майна. Цікаво що депутат здає майно власним підприємствам (ТзОВ “Тібет”, ПП “Фірма “Галич-кабель” та ТзДВ “Гал-кат”). 130 тис. грн депутат отримав як зарплатню від ПП “Галич-кабель”. У порівнянні з 2015 роком дохід депутата зріс у понад 2 рази, якщо не брати до уваги 26,6 млн грн спадку, отриманого від батька. Варто нагадати, що саме через розмір спадку торік Остап Доскіч очолив список депутатів з найбільшим доходом, сукупний розмір якого становив майже 28 млн грн.
П’ятірку депутатів з найбільшими доходами за минулий рік замикає “свободівець” Андріян Гутник. Минулоріч він отримав майже 2 млн грн, з яких 997 тис. грн - це особиста зарплатня депутата. Ще 976 тис. заробітної плати отримала його дружина. Щоправда як джерело доходу в декларації вказано імена депутата та його дружини, а не підприємств які йому належать. У коментарі ЧЕСНО Андріян Гутник пояснив, що зарплату собі нараховує як фізична особа-підприємець:
Я приватний підприємець Гутник Андріян Юрійович і дружина Гутник Олена Валеріївна - приватний підприємець. Це доходи від підприємницької діяльності того ФОПа.
За словами депутата, його ФОП займається “наданням комп’ютерних послуг”, однак про що саме йде мова депутат не уточнив:
Ну, це чесно кажучи довга розповідь. На годину. Я вам конкретно говорю, що це комп’ютерні послуги. Продажем комп’ютерної техніки я ніколи не займався і не займаюся.
Згідно з реєстром Мінюсту, ні Андріян Гутник, ні його дружина у діяльності ФОПів не мають КВЕДів з формулюванням “наданням комп’ютерних послуг”, однак обоє мають КВЕДи “надання в оренду інших машин, устаткування та товарів”.
Цікаво, що у розділі “Видатки та правочини” депутат зазначив крім іншого і 110 тис. грн, які він перерахував на підтримку власної партії. Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО дослідив, що головним спонсором ВО “Свобода” торік був партійний бухгалтер та пенсіонер Ярослав Пелешак.
Найбільші статки ЛМР: хто з депутатів має понад 10 мільйонів?
У п’ятірці найбагатших депутатів четверо з фракції БПП та один “свободівець”. Серед успішних депутатів Григорій Козловський, Остап Доскіч, Сергій Івах, Андріян Гутник та Петро Адамик. Сукупні статки кожного з цих депутатів перевищують 10 млн грн.
Григорій Козловський - найбагатший депутат ЛМР, статки якого становлять більше 46 млн грн, згідно з минулорічною декларацією, навіть не входив до числа мільйонерів. Зараз основні джерела його статків - це внески у статутні капітали підприємств “Королівська пивоварня” та “Гранд Готель”, що разом становлять 35 млн грн. В обох випадках ця сума становить 100% від загального капіталу підприємств. До слова, жодного з цих підприємств Григорій Козловський не згадав, подаючи декларацію минулого року. Решту статків депутата становлять готівкові кошти серед яких 112 тис. доларів, 38 тис. євро та 725 тис. грн. ЧЕСНО не вдалося взяти коментар у Григорія Козловського, оскільки його телефон понад тиждень знаходиться поза зоною досяжності.
Другу позицію за обсягом статків у ЛМР займає Остап Доскіч, депутат від БПП, який задекларував статків на загальну суму більше ніж 26 млн грн, що є внесками у статутні капітали трьох підприємств. Минулого року саме Остап Доскіч був найбагатшим депутатом ЛМР, тоді він задекларував схожу суму внесків у статутні капітали підприємств. Разом з тим, минулого року у декларації депутата також було зазначено спадщину у розмірі 26 млн грн, яка не відображена у цьогорічній декларації.
Остап Доскіч не зміг відповісти на запитання ЧЕСНО про відмінності між минулорічною та цьогорічною деклараціями, сказавши, що має проконсультуватися у юристів.
Третю позицію у рейтингу найбільших статків, що становлять майже 23 млн грн займає Сергій Івах, депутат від БПП. З них 15 млн становлять внески у статутний капітал ТзОВ “Діамант - Аурум”, їх депутат задекларував і минулого року. Решту суми - майже 8 млн грн депутат та члени його сім’ї зберігають у готівці. При цьому сам депутат у 2016 році заробив всього 40 тис. грн (зарплата і дивіденди).
Четвертим у рейтингу є депутат від ВО “Свобода” Андріян Гутник, статки якого становлять більше 13 млнгрн, що майже вчетверо більше, аніж минулого року. Депутат та члени його сім’ї мають внески у статутний капітал 4 підприємств, що в сумі становить більше 800 тис. грн. Минулого року у декларації депутат відобразив лише одне з них із сумою внеску у статутний капітал в розмірі 450 тис. грн. Така цифра співпадає із сумою внеску дружини Андріяна Гутника Олени у статутний капітал ТОВ “Росомаха плюс”. Ще два підприємства, у яких дружина депутата має кошти у статутному капіталі, вказані не були, про що повідомляло видання “Наші гроші.Львів”. Наприкінці 2016 року Андріян Гутник спільно із колегою по партії Маркіяном Лопачаком відкрили підприємство з вирощення ягід, горіхів та плодових дерев (ТОВ “Екогаличпродукт”). Обоє внесли у статутний капітал підприємства по 150 тис. грн.
Майже 6 млн грн Андріян Гутник тримає в готівці. Решта - це кошти, позичені третім особам і кошти на рахунках чи у скриньках банків. Кошти депутат зберігає у євро, доларах, фунтах стерлінгів та у гривні.
П’яте місце займає Петро Адамик, голова фракції БПП у ЛМР. Сума його статків збільшилась із 4 млн грн минулого року до 10 млн грн цього року. З них трохи більше 2 млн грн становлять внески у статутний капітал підприємств, які депутат декларував і минулого року. Решта - кошти на рахунках у банках та готівка, яка становить майже 7 млн грн.
Громадський рух ЧЕСНО запитав у Петра Адамика, чому більшість власних збережень він воліє тримати у готівці, а не на рахунку в банку:
Я тримав у банку. Вони у мене лежали у банку. Я декларував, можете подивитися. У мене половина цієї суми лежала в банку. Потім почало ті банки штормити. Ви бачите “Приват” і так далі. Я потихеньку їх знімав, так як дозволено було - по 500 доларів вдень. І назнімав. І воно все одно лежить у банку так і в сейфі.
Однак, згідно з декларацією за 2015 рік, депутат не мав у банку 7 млн грн, на що Петро Адамик відповів:
У мене була частина готівки, яку не обов’язково було вказувати - я її не вказував. А те, що було безготівка то воно було вказано. Ви побачите. У мене завжди більше 100 тисяч доларів лежало в загальному. Якщо переведемо на сьогоднішні около трьох з половиною мільйонів гривень у мене завжди лежало в банку. Як в цигана в шкарпетках. А частина лежала готівкою. Їх не треба було вказувати, я їх не вказував. Я з 1991 року директор спільного українсько-в’єтнамського підприємства, заробив я набагато більше. На жаль потратив.
Додамо, що у декларації за 2015 рік депутат вказав 2,3 млн грн на банківських рахунках.
За межею бідності: троє депутатів ЛМР прожили рік майже без доходів
Згідно з е-деклараціями, троє депутатів ЛМР та їхні сім’ї отримали дохід нижчий за прожитковий мінімум.
Анна Мармуляк, депутатка від “Народного контролю” задекларувала за 2016 рік дохід на сім’ю у розмірі менше 43 тис. грн. До слова, минулого року депутатка подала схожу декларацію, де зазначила, що дохід на її сім’ю становив 44 тис. грн. Згідно з декларацією, фінансових заощаджень сім’я депутатки не має. За словами Анни Мармуляк, сім’ю підтримують батьки чоловіка:
Я є у декретній відпустці і не можу отримувати іншого доходу ніж той, який я вказала у декларації. Тому, власне, воно так і є. А викладачі, вчителі і представники науки зараз мають не дуже великі зарплати, хоч їх і підвищили. Батьки чоловіка допомагають як можуть. Родина підтримує. Так і живемо.
Додамо, що згідно з законом, підтримку з боку родини можна розцінювати як подарунок у грошовій чи негрошовій формі. Однак сума подарунку вираховуються за одиницю (декларується лише у випадку якщо грошовий еквівалент подарунку перевищує 6800 грн).
Інший депутат від “Народного контролю” Віталій Свінціцький також задекларував дохід на сім’ю у розмірі 26 тис. грн, що майже повністю складається із зарплати його дружини. У розрахунку на кожного члена сім’ї дохід становить 722 гривні на місяць. Даних про заощадження у декларації також не знаходимо. Сам депутат прокоментував дані декларації так:
Я вказав дохід своєї дружини. Ще десь півтора місяці назад був поданий мій запит у податкову. Мені відповідь не прийшла, який був мій дохід. А проживали ми за ті кошти, які були мною отримані під час служби у Збройних силах України (Віталій Свінціцький добровольцем пішов до армії та служив у 80 Львівській окремій десантно-штурмовій бригаді в т.ч. в зоні АТО, - прим. автора). Так як я пригадую, у е-декларації вимагається вказати особисті збереження станом на 31 грудня 2016 року. У мене на той час вже не було явних заощаджень, тому вони не були вказані. Якщо не помиляюсь.. нема чітко вказано, що якщо сім’я має заощаджень менше 50 неоподаткованих мінімумів це можна не вказувати. Скільки у мене заощаджень було? це десь до 50 тисяч, але я зараз не пригадую.
Другий рік поспіль депутат від УКРОПу Любомир Босаневич у своїй декларації вказує дохід менший за прожитковий мінімум у розрахунку всіх членів сім’ї. У декларації зазначений дохід лише самого депутата і становить він 23 тис. грн. Збережень у сім’ї з шести осіб також нема. Любомир Босаневич пояснює це тим, що живе у батьків і вказав лише власні доходи:
Я їх не вписував (доходи членів сім’ї, - прим. автора), тільки свої. Я живу з батьками, не одружений, ще студент. На наступний рік у мене буде більше, бо я зареєстрував ФОП.
На уточнююче запитання, чому депутат не вказав доходи членів сім’ї, як цього вимагає закон, Любомир Босаневич відповів:
Згідно з законом, якщо вони відмовляються надавати (інформацію про доходи, - прим. автора) то можна не давати. Я їх вписав, що вони в мене є. Маємо хату, 1/7 кожен. А стосовно фінансового доходу, то вони відмовляються мені надати (інформацію про доходи, - прим. автора).
Зауважимо, що законом передбачені випадки, коли депутат може не вказувати дохід чи майно членів сім’ї, зокрема у випадку відмови в наданні інформації з боку членів сім’ї. Водночас для Нацагенства з питань запобігання корупції це є підставою для першочергової перевірки саме такої декларації.
Згідно із моніторингом даних з декларацій, до списку депутатів, що живуть за межею бідності мали також увійти Тарас Чолій (УГП) та Тетяна Іванів (“Самопоміч”). В обох депутатів у розділі з доходами не вказано жодної інформації. У коментарі ЧЕСНО депутати послалися на те, що розділ з доходами заповнювали, але при поданні декларації ця інформації зникла. На підтвердження своїх слів обоє надали ЧЕСНО довідки про доходи. Так Тарас Чолій у минулому році в якості зарплатні отримав 67 тис. грн (джерела доходу ЛМР та Українська Галицька Асамблея). Тетяна Іванів як директорка школи №82 отримала 90 тис. грн.
Дохід, що є меншим за прожитковий мінімум на сім’ю, задекларували також троє інших депутатів: Сергій Івах, Дмитро Чунис та Уляна Пак. Разом з тим, кожен з цих депутатів задекларував досить зачну суму статків, а отже можемо припустити, що саме за ці кошти вони жили минулий рік.
Попри значні статки, які становлять 15 млн грн, Сергій Івах другий рік поспіль декларує дуже незначний дохід, цього року він становить менше 40 тис. грн. Попри те, що у власності депутата є ювелірна компанія, його дохід залишається нижчим за прожитковий мінімум.
Депутат від “Свободи” Дмитро Чунис у 2016 році від зайняття підприємницькою діяльністю отримав лише 20 тис. грн доходу, ще 14 тис. грн становила пенсія депутата, і 6,5 тис. грн допомоги по безробіттю отримала його дружина. Решта доходів депутата є непостійними - кошти від відчуження рухомого та нерухомого майна, що становили 230 тис. грн минулого року. Крім цього у Дмитра Чуниса є суттєві фінансові збереження. Готівкою у доларах, євро та гривні депутат тримає 2 млн грн.
Депутатка від БПП Уляна Пак за 2016 рік також задекларувала доходу лише на 18 тис. грн, разом з тим вона зазначила значну суму готівкових заощаджень.
Навіть із поверхневого аналізу е-декларацій стають очевидними переваги подання декларацій саме в електронній формі. Порівнюючи дані зі паперовими деклараціями бачимо, що е-декларації значно повніші. У них з’явилася готівка, яку раніше можна було не декларувати, та підприємства, що їх депутати могли безкарно “забувати” внести до декларації. Ключовим тут є те, що за неподання чи за суттєві невідповідності в поданій інформації декларант несе конкретну відповідальність, аж до кримінальної. Ймовірно, саме це стало мотивом “згадати все”.
Чому депутатам “Самопомочі” та УКРОПу загрожує адмінвідповідальність?
Попри те, що поправками до закону строк подання декларацій продовжили на місяць, троє депутатів міськради подали декларації із запізненням. За невчасне подання декларації Орися Богун (“Самопоміч”), Андрій Шевців (“Самопоміч”) та Любомир Босаневич (УКРОП) будуть притягнуті до адміністративної відповідальності та сплатять штрафи від 850 до 1700 гривень.
Андрій Шевців, голова найбільшої фракції у у міськраді, з яким ми спілкувалися ще 1 травня, пояснив запізнення з подачею декларації технічними проблемами:
У мене виникла технічна проблема. Я думаю, її до вечора усунуть, і подам повторно. У мене виникли проблеми і я зараз чекаю колегу, щоб ми разом подивилися. І подам. Сьогодні-завтра я подам.
Станом на 3 травня згадані депутати декларації все ж подали. При цьому порушників вже почали викликати для надання пояснень у Департамент захисту економіки Генерального управління національної поліції у Львівській області. Про це розповів УКРОПівець Любомир Босаневич, який вже надавав таке пояснення та згодний з тим, що порушив закон. За словами депутата, наприкінці тижня має відбутися суд, який і прийматиме рішення про стягнення штрафу.
Тарас Ворко з “Народного контролю” та екс-депутат від “Самопомочі” Назар Бичишин не подали електронних декларацій.
У коментарі ЧЕСНО Ворко підтвердив неподання декларації:
Я її не подав у зв’язку з сімейними обставинами. Я це до кінця місяця виправлю. Просто фізично не було часу це зробити.
Слід зауважити, що для подання декларації депутати мали у своєму розпорядженні 4 місяці - від 1 січня до 1 травня 2017 року.
Оксана Романишин, координаторка кампанії “Стеж за грошима” у Львові
Ігор Фещенко, аналітик ЧЕСНО
