У декларації Інни Свистун, керівника управління комунальної власності ЛМР, яка опинилась у центрі скандалу щодо відчуження нерухомості міста, названим «аферою століття», зазначено, що вона є співвласницею будівель та споруд майнового комплексу разом з дружиною Ярослава Дубневича Наталією.
Як вдалося з’ясувати, це приміщення за адресою К. Левицького, 4. Але що найцікавіше, купували вони його у 2004 році, коли вже повним ходом йшло, погоджене у райадміністрації, переобладнання під оздоровчий центр. Це дозволяє припустити, що пані Свистун, разом з Наталією Дубневич є також співвласником й цього центру. А якщо зважити на те, що оздоровчий центр (йдеться, очевидно, про «Формулу краси», яка досі функціонує на Левицького, 4) розрісся і складається з чотирьох локацій – то чи не є вона співвласницею цілої мережі? А якщо так, то чому про це немає згадки у декларації чиновниці?
Інформацію про загадкову спільну власність Інни Свистун та Наталії Дубневич вдалося з’ясувати у реєстрі нерухомого майна.
Виявляється, це будівлі та споруди майнового комплексу у Львові на вулиці Костя Левицького, 4. Загалом площа даної нерухомості на момент отримання її у власність Інною Свистун становила 942,8 м кв і їй перепало 34%. Решту 66% перейшли у власність Наталії Дубневич. Станом на 2004 рік вартість цього комплексу оцінювалась у майже 1,5 млн грн, відповідно частка Свистун становила близько 508 тис грн. Чи могла заробити такі гроші п. Свистун, будучи менеджером з промоції «Радіо Люкс» (1995-97) та головним редактором інформаційно-довідкового видання «Золотий дощ» 1997-2004 року? Мабуть, ні?
Але був спосіб отримати цю частку іншим шляхом, особливо тоді, коли ти працюєш у структурі, власник якої займається майновими сертифікатами. А Інна Свистун працювала у такій. Працювала з Андрієм Садовим, засновником «Радіо Люкс» та «Галицьких Інвестицій».
Тоді, очевидно, зійшлися інтереси Дубневичів, які шукали приміщення під новий бізнес та людей Садового. Їм приглянулось приміщення на Левицького, 4, де до того розміщувалось видавництво «Афіша». Далі події розгортались карколомно:
29 червня 2004 року укладено договір купівлі-продажу, оформлений на дружину Ярослава Дубневича Наталію.
27 липня 2004 року схожий договір був укладений з Інною Свистун і 29 липня вона стала власницею своєї частки.
Вже 13 вересня 2004 року фірма «Афіша» звертається у ЛМР з бажанням розірвати договір оренди щодо ділянки на Левицького, 4.
І у грудні цього ж року Личаківської районної адміністрації це приміщення, яке до того було складом з мансардою, прийнято в експлуатацію після переобладнання в оздоровчий центр.
У листопаді наступного року міська рада приймає ухвалу «Про погодження фізичній особі-підприємцю Дубневич Н. М. місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Костя Левицького, 4 у м. Львові».
Таким чином у витягу з реєстрів нерухомості як Інни Свистун так і Наталії Дубневич йдеться про те, що вони набули ці «будівлі та споруди майнового комплексу» вже в процесі переобладнання зі складських приміщень з мансардою в оздоровчий комплекс.
Ці офіційні дані, можна припустити, свідчать про те, що обидві жінки є його співвласниками. Хоча, не виключено, що оздоровчий центр розміщений лише у приміщеннях, які є часткою Наталія Дубневич. Тоді постає питання, яка діяльність здійснюється у частці, що належить Інні Свистун, і чи відображені доходи, скажімо, від її оренди у декларації чиновниці.
Зараз у приміщенні на вулиці К. Левицького, 4 функціонує оздоровчий центр «Формула краси». На вхідних дверях вивіска повідомляє, що заклад належить ФОП Дубневич Н. М. У декларації Ярослава Дубневича також є відомості про те, що Наталії Дубневич належить знак для товарів і послуг «Формула краси».
Як зазначено на офіційному сайті оздоровчого центру «Формула краси», на даний момент це вже мережа закладів, яка складається з чотирьох локацій. Окрім вулиці К. Левицького, 4, приміщення центру також розміщені на Стрийській, 202, Шевченка 350в та Драгана, 13.
Зовсім не виключено, що обґрунтовані припущення про те, що Свистун та Дубневич ще на початках були співвласниками закладу на К. Левицького, можна розповсюдити і на всю мережу «Формула краси».
Звичайно ж, це лише одна з версій розслідування імовірних зловживань керівника департаменту ЛМР Інни Свистун, причин таких масштабів афери та можливих спільників цих протиправних діянь.
У всіх нюансах цієї справи мали б розібратись слідчі органи, але дуже хотілося б дізнатись від пані Свистун про її зв’язки з дружиною одіозного олігарха Ярослава Дубневича, який разом з братом Богданом зараз і сам став об’єктом чисельних розслідувань чи не усіх правоохоронців України.
Є у цій справі ще й кумедний епізод. У реєстр судових рішень внесена ухвала Галицького районного суду від 29 серпня 2016 року, згідно з якою за поданням прокуратури накладено арешт на нежитлове приміщення за тією ж адресою – К. Левицького, 4. Але, як виявилось при звірці реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна, у ухвалі закралась помилка і йшлося про нерухомість за іншою адресою.
Тому керівник управління може спокійно займатись оздоровленням на К. Левицького. Але чи дозволять їй надалі спокійно управляти комунальним майном міста?
