Якими злими часом бувають стереотипи! Кілька десятиліть слово "ЛАЗ" було у нас синонімом слова "автобус" – і ось виявляється, що задовго до автобусів під львівським брендом випускалася – подумати тільки – будівельна техніка! Про це повідомляє Auto.24tv.ua
Яким був перший автомобіль марки ЛАЗ, сьогодні взнати нескладно. Важче зрозуміти логіку господарників, які за десяток років тричі змінили спеціалізацію підприємства. Але в післявоєнний період 1945 – 1955 рр. обговорювати накази не було прийнято.
Початок
Тільки вчора відгриміли останні бої Другої світової війни, а у Львові взялися за організацію автоскладального підприємства. Заснований у травні 1945-го завод запрацював через три роки, але насправді, збирали тут ніякі не автомобілі, а причепи-автолавки, легкі причіпні фургони-хлібовозки і ковші для екскаваторів типу “зворотна лопата”.
А кілька років потому дійшла черга і до автомобілів, правда, не зовсім звичайних, а самохідних автокранів вантажопідйомністю 3 тонни. У 1951 році почали виробляти уніфіковану модель крану АК-32 на шасі вантажівки ЗІС-150. Це була адаптована під львівські можливості модель К-32, яку в Радянському Союзі випускали відразу кілька заводів.
А в 1955-му з'явився перший автомобіль під брендом ЛАЗ – кран ще раз модернізували (наприклад, полегшили на 500 кг) і назвали ЛАЗ-690. Заради справедливості слід сказати, що причепи та фургони також носили бренд, відомий нам за тисячами автобусів, що досі бігають дорогами країни: ЛАЗ-150Ф, ЛАЗ-712, ЛАЗ-729, ЛАЗ-742Б. Але хронологічно автокран ЛАЗ-690 все ж видається першим самохідним транспортним засобом львівського автобусного заводу.
Як влаштований перший ЛАЗ
Автокран був робочою конячкою ремонтників і монтажників на будівництві, в комунальному господарстві великих і малих міст, на великих підприємствах. Власне, він піднімав і переміщав все, що потрібно було перекласти з місця на місце в межах його вантажопідйомності і досяжності його 6,5-метрової стріли.
Конструктивно це була проста і невибаглива техніка, кран відносили до категорії канатно-блочних. Привід підйомного механізму був механічним, від рядного 8-циліндрового двигуна ЗІСа крутний момент передавався через коробку відбору потужності на черв'ячні редуктори стрілового і вантажного барабанів – свого роду лебідок, які канатами піднімають, відповідно, стрілу і сам вантаж. На крані не було навіть обов'язкових в нинішній час колодок з барабанами для гальмування лебідок при виконанні команди “майна!” (вниз) – використовувалося гальмування двигуном, подібно до того, як це відбувається з автомобілем під час руху накатом.
Для простоти і надійності конструктори відмовилися від додаткових силових передач і реалізували регулювання швидкості підйому й опускання гака через штатну коробку передач (до речі, п'ятиступінчасту!). Щоб піднімати вантаж з потрібною швидкістю, кранівник вибирав відповідну передачу і “давав газку” або навпаки “скидав” обороти за допомогою другого акселератора, спареного з тим, що був у нього під ногою в передній, водійській кабіні.
До речі, про задню кабіну, яка чарівним чином перетворювала водія на кранівника. Автокрани ЛАЗ відрізнялися тим, що вона була суцільнометалевою, в той час як інші заводи використовували архаїчний дерев'яний каркас. Скління було круговим, посередині – м'яке крісло, перед ним – важелі і педалі керування підйомними механізмами і поворотом стріли.
Все це, з дозволу сказати, кранове господарство першого ЛАЗу містилося на поворотній платформі, яка через роликовий пристрій спиралася на так зване коло катання. Завдяки йому і зубчастому вінцю кранівник міг повертати стрілу куди йому потрібно.
А тепер – автобуси!
Всього у Львові було випущено 3000 автокранів ЛАЗ-690, але в кінці 1950-х завод почали переорієнтовувати на автобуси, тим більше, що перший проект таких був готовий ще в грудні 1955 р. Але про перші львівські автобуси ми розповімо наступного разу.
А сьогодні згадаємо лише, що найбільший автобусний завод в Європі потужністю 15 тис. автобусів на рік не раз дивував автомобільний світ своїми конструкціями. Наприклад, спроектовані у Львові моделі “ЛАЗ Україна” отримували Гран Прі автобусного тижня в Ніцці і звання “Кращий європейський автобус – 1967” на автобусній виставці в Брюсселі. Визнані експерти відзначали не тільки виразний стиль і комфортабельність львівських машин, але і передову і раціональну будову зазначених автівок – про що говорить, наприклад, отримана тоді ЛАЗом Золота медаль за конструкцію кузова.
