Колишній генеральний директор Карпат та прем’єр-ліги Олександр Єфремов відверто розповів про роботу з Петром Димінським, філософію Мирона Маркевича і згадав деталі скандального матчу з Металістом. Про це повідомляє FootballHub.
Ви були першим генеральним директором Карпат після приходу у клуб Петра Димінського. Як ви потрапили в команду?
Він знав, що я брав участь у становленні Кривбаса і розбираюсь у футболі. Коли я прийшов у Карпати, то там була випалена земля і великі борги по зарплаті. Все було дуже погано. На матчі добиралися потягом. В Луганськ їхали два дні. І так само назад.
Я прийшов у травні і за кілька місяців ми створили хорошу команду. Тренером був Мирон Маркевич. Перше коло ми завершили на третьому місці. Відрив від четвертого донецького Металурга був 4 очки і ми приймали їх вдома. Все йшло добре, але потім Димінський звільнив мене. Він йшов на вибори до Верховної Ради і хотів мати місцеву людину. Петро жорсткий у прийнятті рішень. Потім він мене знову кликав у Карпати, а після останнього звільнення з клубу через два місяці запропонував очолити УПЛ. Він знав, що я вмію працювати.
Для чого Петру Димінському футбол?
Він любить футбол. Димінський футбольна людина. Один із трьох гравців, які виграли юнацький чемпіонат України, і їх взяли в дубль Кривбаса. Тоді команда грала у Першій лізі.
Димінський ходить майже на кожне тренування. Але максималізм йому десь шкодить. Він багато вимагає від людей. А футбол – це гра і вона складається по-різному. Головою він це розуміє, а серцем, мабуть, ні.
Це тому в Карпатах так часто змінюються тренери?
Хіба тільки у Карпатах? Всюди часто міняють наставників. Згоден, що в Карпатах це відбувається часто. Димінський – максималіст. Але тренери, які давали результат, довго працювали – Кононов, Яремченко.
Кононов прийшов на готову команду, яку зробив Яремченко. Можливо, при ньому вона не так грала. А з приходом білоруса вона почала забивати і перемагати. Кононов – хороший мотиватор.
Великий тренер повинен бути тактиком, мотиватором і психологом. Олег Блохін – хороший мотиватор. А Валерій Лобановський все це поєднував. Тому Блохін просто хороший тренер, а Лобановський – великий.
А до якого типу тренерів належить Мирон Маркевич?
Він – інтроверт. Все носить у собі. У нього своя філософія. Ігор Суркіс сказав, що більше матчів, ніж Маркевич, ніхто не здавав. Маркевич ніколи не грав договірні матчі. Але він працював з суддями. Він мені говорив: «Саша, футбол – це контактна гра. Арбітр може свиснути на нашу користь, або на користь суперника. У нас молода команда. Треба, щоб вона грала. Бігла. А ці свистки ні до чого. Я прошу арбітра, щоб він не свистів і даю йому гроші. А допомагати мені не треба». Хоча йому допомагали. Але він вміє готувати команди. Вивів Дніпро у фінал Ліги Європи. Він – молодець! Маркевич подобається мені, як людина. Він єдиний заступився за мене публічно, коли Димінський перший раз мене звільнив. Маркевич сказав в інтерв’ю: «Це неправильний хід. Людина була на своєму місці. Він любить і розуміє футбол. І дарма його звільнили».
Які стосунки були в Маркевича з Димінським?
Складні. Димінський звинуватив Маркевича, що той не може грати без суддівського впливу. Але його успіх в єврокубках показує, що він вміє готувати команди. Металіст показував дуже хороший футбол. Ще рік, і Харків був би першим. Але у клубу закінчилися гроші, а Курченку футбол був до одного місця.
А от Яремченко дуже сильно полаявся з Димінським. Тренер прогнав президента з тренування. Сказав, що не треба йому заважати. Димінський ввечері йому зателефонував. Він зрозумів, що був неправий. Але ж він не може попросити вибачення. Заговорив про майбутні збори, ще якісь справи. А Яремченко ще раз послав. Димінський спочатку хотів зробити так, щоб він більше ніде не міг працювати. Але потім вони помирилися, їздили в гості.
