Площа біля памʼятника першодрукарю Федоровичу у дощовий день, як сьогодні, виглядає ось так. А в сонячні дні тут — так званий «блошиний ринок»: книги, нагороди/значки, платівки, листівки, колекції різних предметів і нумізматика, антикваріат…
Не маю нічого проти таких вуличних ярмарків, які є в різних європейських містах, де можна купити цікаві б/у та старовинні речі, спілкуватися колекціонерам… Зрештою, ярмарки Garage Vintage, які, щоправда, відбуваються в різних локаціях, — також великою мірою про це.
Але саме на цій площі досі присутня російська пропаганда. Це — книги, які часто є не просто російською, а ще й оспівують російські спецслужби та імперію, платівки російсько-радянських виконавців, нагородні та різні інші значки, з символікою ворожої держави.
Відповідно до здорового глузду, це не просто «продаж ностальгії», як заявляють журналістам продавці цього непотребу, це — глум над памʼяттю наших Героїв, Розстріляного Відродження і навіть чинним законодавством України.
Правда про ті часи, за якими нас тут досі схиляють ностальгувати, — занадто страшна. В ній Геноцид, який агресор намагається повторити, саме в цю хвилину стираючи з землі цілі українські міста і села. В ній ГУЛАГи. В ній — витіснення на маргінес української літератури і культури загалом.
Ми саме правду маємо памʼятати.
Пропагувати ностальгію за часами окупації може лише окупант.
Як депутат Львівської обласної ради, я звернувся до Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації з запитом щодо правових дозволів на існування цього торгового обʼєкта, а також звернув увагу на порушення законів про декомунізацію та щодо обмежень видавничої продукції держави-агресора.
Нижче ви бачите лист-відповідь районної адміністрації.
Маємо документально підтверджений факт: торгівля у цьому місці роками є стихійною та неврегульованою містом.
Що дуже - і навіть дуже дивно для центру Львова. Андрію Садовий, як таке може бути? Це навіть не бабусі з молоком і яблуками, яких запросто ганяють муніципали.
Дякую Галицькій адміністрації, яка таки зробила кілька перших кроків до врегулювання ситуації: як бачимо з листа, провела рейд і розʼяснення продавцям. І мушу сказати, що таких кричущих шовіністичних назв книг трошки поменшало. Також адміністрація здійснила часткове облагородження території довкола.
Але чинні військові мені пишуть, що нагородні знаки окупантів на цьому ринку досі у продажі.
Найближчими днями обовʼязково ще раз пройдуся, аби самому пересвідчитися, що міняється. Можемо піти разом. Якщо маєте час і бажання, зголошуйтеся в коментарях. Журналістів також запрошую.
І далі наполягатиму на врегулюванні цієї ситуації, відповідно до чинного законодавства.
Захар Миляник
