З дня на день всі автомобілі екстреної медичної допомоги Львівської області можуть залишитися у гаражах і не виїжджати на виклики – нема пального. Отримане у борг вже закінчується і за нього досі не заплатили. Про це ІА Дивись.info розповів керівник Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Юрій Пацюрко.
На нинішню ситуацію, звісно, насамперед вплинуло економічне становище країни. Адже не секрет, що протягом року росла інфляція, а з нею і ціни, зокрема і на пальне. Відтак передбачені кошти закінчилися дещо раніше і до кінця року їх не вистачило.
«Ми оголосили тендер на пальне за додаткові кошти. Оскільки пальне подорожчало, і того, яке було заплановане на ту суму, ясна річ, не вистачило, ми отримали додаткове фінансування і, відповідно, був оголошений тендер», – розповів Юрій Пацюрко.
За його словами, все відбулося, згідно із чинним законодавством, через систему Prozzoro і з дотриманням усіх формальностей.
«Цей додатковий тендер на пальне виграла фірма ОККО. За тендерними умовами ми маємо у них отримати певну кількість пального з відтермінуванням оплати і другу частину пального – після того, коли буде заплачено за першу частину. 22 листопада ми отримали без грошей 30 тонн пального, яке було роздано на автомобілі області. Наступного дня, 23 листопада, були зареєстровані всі документи у казначействі, інших фінансових структурах для оплати пального. Але тільки сьогодні нам подзвонили з департаменту, що кошти, нарешті, підуть на рахунки фірми», – розповів керівник центру.
Тим часом сьогодні вже 9 грудня і виходить, що всі карети невідкладної медичної допомоги області вже майже три тижні їздять, по суті, у борг. І якщо кошти найближчим часом не надійдуть на рахунки, а фірма-надавач послуг відмовиться йти назустріч медикам, тобто просто буде дотримуватися умов, передбачених тендером (надавати другу частину пального тільки після проплати за першу), служба буде паралізована, а лікарі і фельдшери хіба пересядуть на велосипеди.
«Я вважаю, що така стратегічна структура, як екстрена медична допомога не може мати відтермінувань у проплаті стратегічного матеріалу для функціонування нашої служби, тобто пального. Незважаючи на те, що центр усім іншим забезпечений, машини на ходу, люди на своїх робочих місцях, але коли нема пального, то служба просто може зупинитися. Тим паче ті, хто надає нам пальне, теж знаходяться у певній зоні ризику. Нам дали у борг пального на 700 тисяч гривень. Звісно, ніхто не хоче брати на себе такий ризик, щоб видати пального ще на 700 тисяч і чекати – заплатять чи не заплатять. Фірми бояться давати нам пальне у борг. Складається враження, що це якийсь саботаж служби чи спроба продемонструвати якусь мою особисту некомпетентність», – зазначив Юрій Пацюрко.
Центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф потребує до 60 тонн пального щомісяця. Але це в теорії, на практиці є нюанси у вигляді збільшення викликів, негоди та нікудишніх доріг чи то пак банального українського бездоріжжя.
«Зараз у нас кількість викликів зросла десь приблизно відсотків на 10, але ми враховуємо ще й ту ситуацію, що досить складне дорожнє покриття, сніги, розмокли грунтові дороги, важче дістатися сільської місцевості, відтак зріс розхід пального. Через важкі проїзди доводиться їхати на першій-другій передачі. На кожній машині розхід пального зростає на літр-два, а в сумі маємо 500 літрів-тонна на день. Зрештою розхід пального взимку маємо значно більший, ній у літній період. Тому, я не впевнений, що нам вистачить тих 600 тонн до кінця року», – каже Юрій Пацюрко.
Вирішувати питання доводиться по суті у ручному режимі, під чесне слово.
«Сьогодні я зателефонував на фірму ОККО. Чесно кажучи, вони здивовані, що до нас так ставляться. Повірили, додали пального. А зараз виходить так, що ці гроші, які будуть проплачені, якщо будуть, то на рахунки фірми надійдуть лише у вівторок-середу», – зазначив керівник служби.
На жаль, у департаменті охорони здоров’я прокоментувати ситуацію із затримкою проплати коштів за пальне для карет швидкої допомоги відмовилися, посилаючись на відсутність керівника відділу.
Будемо сподіватися, що йдеться виключно про якісь форс-мажорні обставини і найближчими днями питання буде вирішено, інакше служба просто зупиниться. І якщо у місті дістатися лікарні можна бодай якось (хоч би й на таксі), то люди у селах, особливо у віддалених, ризикують залишитися наодинці з власними потребами, а ціна життя інколи вимірюється декількома хвилинами чи навіть секундами…
