На офіційному сайті Нобелівського комітету Іван Франко несподівано став громадянином Російської федерації. Саме так визначено країну (country), з якої походив номінант, у базі даних номінацій на премію з літератури у 1916 році.
Про це повідомляє "Діло".
Зазначимо, у 1916 році Іван Франко був номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури. На жаль, у цьому ж році його не стало, а премія ця посмертно не присуджується. Та інформація про номінування є на офіційному сайті Нобелівського комітету.
«Країною проживання Франка з якогось дива вказано RUSSIAN FEDERATION (RU). Зауваживши це свого часу, я написав до того комітету листа із переконливими поясненнями, що вони, очевидно, щось там наплутали. Потрібно сказати, що на перші мої листи вони чемно відповідали і, прислухавшись до моїх аргументів, додали оце “now UKRAINE (UA)”. Це, звісно, добре і вплинуло на візуалізацію (тепер десь там на карті показує Україну, а не Росію, як раніше), але цього не достатньо, бо ж Росія там взагалі не при ділах», – написав у фейсбуці Ruslan Muzzle.
На проблему звернув увагу також директор Дому Франка Богдан Тихолоз.
«Франко справді був номінантом на Нобелівську премію з літератури, хоча й не отримав її з низки причин, серед яких – його передчасна смерть. Проте Іван Франко НІКОЛИ не був громадянином ані Російської імперії, ані тим паче Російської федерації (!!!).
Усе своє життя він був підданим імперії Габсбурґів!
Якщо бути точним, народився Іван Франко в Австрійській імперії (яка існувала в 1804-1867 рр.), а помер у двоєдиній Австро-Угорській державі (час її існування – 1867-1918 рр.).
Водночас усі 60 років Франкового життя (1856–1916) цілком і повністю вкладаються в епоху імператора Франца-Йосифа І (1830–1916), цісаря-«рекордсмена» з династії Габсбурґів, який перебував на престолі 68 років (1848–1916!!!)», – наголосив Тихолоз.
За його словами, Іван Франко кілька разів бував у Російській імперії (а точніше, в підросійській Україні – зокрема, у Києві та Одесі, які тоді були для галичанина “за кордоном”), а також волею долі йому судилося побувати під ТИМЧАСОВОЮ російською окупацією в захопленому царськими військами під час Першої світової війни Львові (у 1914-1915 рр.).
Натомість упродовж усього свого життя він був мешканцем коронного краю Дунайської імперії – Королівства Галіції та Лодомерії (себто Галичини і Волині).
«Тож, навіть за суто формальними критеріями, країна (country) Івана Франка – це аж ніяк не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як зазначено в базі даних Нобелівського комітету), а радше AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA)», – зазначає директор Дому Франка.
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка – Franko House) виступає з ініціативою офіційного звернення до Нобелівського комітету з вимогою виправити прикру помилку в атрибуції громадянства Івана Франка як номінанта на Нобелівську премію з літератури 1916 року. На підставі документальних джерел, копії яких готові надати, засвідчуємо, що він був підданим Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) імперії.
«Тож країна (country) проживання Івана Франка має бути вказана як AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA), а не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як ПОМИЛКОВО зазначено в базі даних Нобелівського комітету)», – ще раз наголошує Богдан Тихолоз.
Довідково.
НОМІНУВАННЯ ФРАНКА НА ПРЕМІЮ НОБЕЛЯ
26 листопада 1915 року віденський гімназійний професор, отець доктор Йосиф Застирець (між іншим, його громадянство на тому-таки сайті визначено як AUSTRIA (AT), звернувся з листом до Нобелівського комітету, у якому розповів про «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного ґенія» – Івана Франка.
Відзначення його багатогранної діяльності Нобелівською премією, на думку професора Застирця, мало б величезне політичне значення для національних змагань старовинного культурного народу, який бореться за свою свободу.
Це звернення підтримали окремі представники європейської літературно-наукової еліти – зокрема, Гаральд Ґа́брієль Є́рне (Harald Gabriel Hjärne) – шведський історик і громадський діяч, професор Уппсальського університету, член Шведської королівської академії. І, на жаль, фактично не підтримала (принаймні виразно й діяльно) тогочасна українська громадськість… ?
Тож Франкові так і не судилося отримати цю премію, позаяк 28 травня наступного, 1916 року він рушив у засвіти, полишивши за плечима земне визнання і земну славу…
