24 грудня відзначають 83-тю річницю з дня народження В'ячеслава Чорновола – засновника Народного руху України й борця за незалежність. Про це розповів Суспільному завідувач садиби-музею його імені Василь Стрижиус.
Дитинство та юність Чорновіл провів у Вільхівці на Звенигородщині. Там, у музеї-садибі зберігся одяг, книги, та чорнильниця, із якою він ходив до школи.
Його родичка Катерина Родіонова, розповіла, що В'ячеслава односельчани поважали:
"На нього казали "Славко". Славко – це була якась велич, це був якийсь страх".
За словами жінки, боротьба за незалежність обернулася для нього 17-ма роками таборів. Його родина теж натерпілася:
"До їхньої хати, у двір боялися тоді заходити люди. Слово "націоналіст" – це було страшне слово для всього села. Тут велося прослуховування, на горищі встановлювалися "жучки".
"Нині про ті часи нагадують музейні експонати, але найбільше пощастило тим, хто знав цю людину особисто", – зауважив Василь Стрижиус. Із Чорноволом зустрічався двічі:
"Він розповідав, що хоче для України щасливе майбутнє. Що не тільки його, а багато й інших патріотів обмежують і стримують".
І хоч стати президентом Чорноволу не судилося, він виконав свою клятву: був вірний Україні до останніх хвилин життя.
Василь Стрижоус розповів, що за декілька місяців до своєї загибелі Чорновол написав: "Якби мене запитали чи жалкую я про те, як склалося моє життя в 15-річному арешті, я б відповів – анітрохи. Якби мені довелося починати життя спочатку, я б волів прожити його так, як прожив уперше".
Що відомо
В’ячеслав Чорновіл був дисидентом. За це 17 років провів у неволі. Потому домігся ухвалення Декларації про державний суверенітет та Акту про незалежність України.
У 1999-му був кандидатом у президенти. Вибори мали відбутися 31 жовтня. 25 березня Чорновіл загинув в автокатастрофі. Це сталося на 5-му кілометрі траси Бориспіль–Золотоноша. Автомобіль чоловіка врізався в "КамАЗ" із причепом, який розвертався посеред шосе. Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці. Чому сталася аварія – не з’ясували.
