Президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязікомандиру механізованої роти механізованого батальйону 54 окремої механізованої бригади оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України лейтенанту Микиті Яровому посмертно.
Нагороду сина з рук Глави держави отримала мати героя Людмила.
Микита Яровий народився 2 лютого 1995 року у селищі Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської обл. Після закінчення у 2016 році Національної Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного виконував службові та бойові завдання в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.
18 грудня 2016 року близько шостої ранку противником було нанесено вогневе враження по позиціям взводних опорних пунктів 1-го механізованого батальйону 54 окремої механізованої бригади. Близько 9.00 ворог здійснив спробу прориву позицій 1-го механізованого батальйону з боку лісу у фланг 2-ї механізованої роти. Близько 10:15 маневрена група 3-ї механізованої роти, у складі до механізованого взводу, на чолі якої був командир механізованої роти Микита Яровий здійснила вихід через позиції 1-ї механізованої роти, прикриваючись лісосмугою, та увійшла у фланг противнику. Групі під керівництвом лейтенанта було визначеного завдання щодо заволодіння позиціями переднього краю противника з метою відсіку можливості відходу ворожої групи та недопущення виходу резервів противника на допомогу своїм підрозділам. За годину група вийшла на визначений рубіж, де намагалася закріпитися і утримувати зайняті позиції, але була обстріляна незаконними збройними формуваннями з 3-х сторін зі стрілецької зброї та артилерії. Під час щільного обстрілу лейтенанта Ярового було смертельно поранено кулею ворожого снайпера.
Завдяки проявленим мужності та героїзму командира Микити Ярового групою, яку він очолював, було виконано поставлене завдання щодо знищення ворожої диверсійної групи та недопущення виходу резервів незаконних збройних формувань.
Під час проходження служби лейтенант Яровий зарекомендував себе високо професійним командиром, вимогливим до себе та до підлеглих. В складних обставинах швидко приймав рішення. У стислі строки, в умовах бойових дій реалізував себе в якості командира, наставника, товариша, завдяки чому заслужив повагу та авторитет серед командирів, товаришів по службі та підлеглих.
