За даними ВООЗ та ЮНІСЕФ, менше половини українських дітей були повністю імунізовані проти кашлюку, дифтерії та правця у 2016 році. За перші 8 місяців 2017 в Україні рівень охоплення щепленнями підвищився, проте все одно не є достатнім, щоб захистити суспільство від небезпечних хвороб.
Станом на початок серпня цього року, більше 29% дітей до 1 року були захищені від кашлюку, дифтерії та правця вакциною АКДП. На аналогічний період минулого року ця цифра становила лише 2%, а у 2015 році – 20%.
Покращилися показники охоплення іншими вакцинами. Зокрема, серед дітей віком до 1 року, на початок серпня 2017 майже 47% були щеплені проти туберкульозу (13% на початок серпня 2016 та 29% – 2015), майже 42% проти гепатиту В (9% на початок серпня 2016 та 15% – 2015), 56% проти кору, паротиту та краснухи (38% на початок серпня 2016 та 44% – 2015).
За перші 7 місяців 2017 року 29% дітей до 1 року вакцинували від поліомієліту. За цей самий період у 2015 році вакцинували 17% дітей, а у 2016 – 40%, що пов'язано із проведенням турової додаткової імунізації.
Показники охоплення дітей віком до 1 року підвищуються, але все ще не досягають 95%, які рекомендує Всесвітя організація охорони здоров'я (ВООЗ).
Чому так?
Останніми роками рівень імунізації в Україні впав до неприйнятно низького рівня. До цього призвела як нестача вакцин у 2009 – 2015 роках, так і антинаукові небезпечні міфи та свідчення, не підтверджені доказовою медициною, що поширювалися в Україні з 2008 року і підірвали довіру до вакцинації у суспільстві.
Як наслідок – українці страждають від хвороб, про які давно вже забули в інших країнах світу. Лише за перші 7 місяців 2017 року 1386 людей захворіло на кір, 1340 – захворіли на кашлюк, 185 – епідемічний паротит, 895 – гепатит В, 17 – гемофільну інфекцію, 122 – краснуху та 5 – правець.
Цих хворіб можна було б уникнути завдяки щепленням. Вакцинація захищає організм від інфекцій, запобігає тяжкому перебігу хвороби й виникненню ускладнень та летальних випадків.
Протягом останніх років в країні зросла довіра батьків до вакцинації. За даними ЮНІСЕФ, сьогодні 74% батьків підтримують вакцинацію порівняно з 41% 2014 року. При цьому, великий вплив на рішення батьків щодо вакцинації мають дільничні педіатри та сімейні лікарі. Згідно з дослідженням ЮНІСЕФ, їхню думку враховують 72% батьків, а 56% вважають вирішальною.
Проте близько 50% відмовляються від щеплень за порадою батьків, друзів та сусідів. Примітно, що 16% відмов відбуваються за порадою самих медичних працівників. До того ж, 52% медичних працівників стикалися з фальшуванням довідок про щеплення.
Нещодавні звіти моніторингу соцмереж також засвідчили, що перед початком навчального року в батьківських групах у соцмережах активізувалося обговорення теми купівлі фальшивих довідок про щеплення. Це не лише хабарництво, а й величезна шкода життю та здоров’ю дитини, і не лише однієї невакцинованої, а й тих дітей, які спілкуються з нею в колективі. Адже вакцинація кожної окремо взятої дитини – це питання безпеки усієї громади.
"Послуговуйтеся здобутками доказової медицини – щеплення єдиний дієвий спосіб захистити вашу дитину від небезпечних інфекційних хвороб. Особливо зараз, коли в Україні реєструється такі небезпечні хвороби, як кір, кашлюк чи правець." - Закликають в Міністерстві охорони здоров'я.
Крім того просять лікарів за жодних обставин не видавати "липових" довідок про щеплення.
Які існують реальні протипоказання до вакцинації?
Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати певні реакції організму, проте для більшості вакцин серйозні реакції вкрай рідкісні. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, якому можна було б запобігти за допомогою вакцинації, набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину.
Легкі побічні ефекти, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін'єкції або невелике підвищення температури, це звичайне явище. Вони з'являються незабаром після того, як вакцина була введена і зазвичай проходять протягом одного або двох днів.
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає такі протипоказання до вакцинації:
1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С.
2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.).
3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується.
4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.
5. При вагітності не рекомендоване введення „живих” вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).
Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване „медвідведення від щеплень” — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній центральній районній поліклініці; вищий рівень — обласний.
Якщо дитина пропустила щеплення через протипоказання, можна продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить педіатр.
МОЗ закликає усіх лікарів вакцинувати своїх пацієнтів та батьків щеплювати дітей відповідно до календаря імунізації.
Нагадаємо, що нещодавно 6 вересня був уже другий зафіксований випадок захворювання на правець на Львівщині в цьому році
