Політичний в’язень Кремля, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз знайшов школяра, який написав йому лист, коли він перебував за ґратами в російській в’язниці. Ця зворушлива зустріч відбулась у львівській школі, пише Радіо Свобода.
Власне, словами «дорогий друг» Богдан розпочав свій лист до бранця Кремля, який написав у вересні 2016 року. Школяр не знав, хто прочитає його щирі слова – українські бійці на Донбасі чи політичні в’язні Кремля, які перебувають у Росії.
«Я не знав, до кого лист прийде, але мені просто хотілось подякувати за все, що ця людина робить для нас. Також я попросив вибачення за неакуратну російську мову і написав, що буду радий, якщо він зайвий раз усміхнеться. Я не знав нічого про цю людину, але мені хотілось, щоб лист таки потрапив», – розповідає Богдан Фенечок.
Тоді, у вересні 2016 року, він разом із однокласниками писав листи бранцям Кремля і українським воїнам. Лист Богдана без адреси і прізвища потрапив до Ахтема Чийгоза. Це був єдиний лист від дитини за весь час перебування кримськотатарського діяча в ув’язненні.
Ахтем Чийгоз був арештований 29 січня 2015 року представниками силових структур російської влади за нібито «організацію масових заворушень». 11 вересня 2017 року Верховний суд анексованого Криму засудив кримськотатарського активіста до 8 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 25 жовтня 2017-го Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова було видано Туреччині під тиском світової спільноти. Обоє кремлівських заручників повернулись в Україну. Лист від львівського школяра для кримськотатарського діяча був порятунком для нього у скрутну хвилину за ґратами.
«Час від часу в ізоляції відбуваються важкі моменти, коли ти шукаєш якусь точку опори, щоб утвердитись у твоїй позиції, яка дорого обходиться. В один із таких днів жінка принесла кілька листів. Я прочитав Богданів лист. Коли ти отримуєш лист від дитини, це цілком інше відчуття. У мене молодший син такого ж віку, як Богдан. Він написав мені «мій друг», і це просто неможливо описати, що ти переживаєш у такі моменти. А коли вибачився за російську мову з помилками, я сказав дружині, щоб написала в фейсбуці, що не має значення, що він робить помилки в російській мові, важливо, щоб їх не було в українській. Я цей лист прочитав співкамерникам, і вони були вражені, що діти пишуть. Бо те, що пишуть дорослі з усіх країн світу, це ніби політичне ставлення, такі правильні оцінки, а тут дитина, і це дуже важливо. Це був єдиний лист від дитини, який я отримав. Мені багато листів не передавали. Листи від дітей додають віру і дух. Боротись і знати, що про тебе знають, що твоя боротьба оцінюється, особливо такими молодими хлопцями, – за це варто боротись», – наголосив Ахтем Чийгоз.
Шукали і знайшли
Львівський школяр у листі запросив Ахтема Чийгоза у Львів, і він почав шукати школяра. Колишній політичний в’язень Росії Юрій Яценко (у травні 2014 року був арештований у Росії) розмістив оголошення у фейсбуці.
«Мені Ахтем написав, а я подумав, як знайти, коли ні номера школи, ні прізвища, ні адреси немає. Вирішив шукати через фейсбук, через два-три дні ми знайшли школяра», – каже Юрій Яценко.
«Я листала стрічку у фейсбуці і побачила повідомлення від Юрія Яценка, що шукається герой, що знають, що його звати Богдан і йому 14 років. Саме стільки йому було у 2016 році. Я подумала, що це мій однокласник, і була дуже рада від того», – говорить однокласниця Богдана Любов Швець.
Львівський школяр Богдан Фенечок був просто шокований, коли дізнався, що його розшукує Ахтем Чийгоз, і що саме до кримського татарина потрапив його лист. Він більше почав дізнаватись про долю цієї людини. «Я був просто вражений чесністю, сміливістю, було видно по фотографії, яка це людина!» – каже Богдан Радіо Свобода.
Ахтем Чийгоз спілкувався зі школярами і просив їх писати листи заручникам Кремля, бо це підтримає людей у важкі моменти, які вони переживають далеко від родини і батьківщини, бо знатимуть, що на них чекають і про них не забули в Україні.
«Дуже важливо, аби українське суспільство було консолідоване»
Кримськотатарський діяч переконаний, що сьогодні дуже важливо, аби українське суспільство було консолідоване. Він вважає своєю місією боротись за звільнення бранців, за деокупацію Криму. Спілкування з молоддю для нього є не просто важливою справою, але й обов’язком і відповідальністю.
«Кримські татари 18 березня продемонстрували вкотре, що вони не визнають окупацію, що не підкоряться російській владі. Головне, що вони вірять в Україну, міжнародну спільноту, що боротьба принесе найважливіше – деокупацію Криму. Кримські татари проігнорували, на знак протесту, намагання російської банди утвердити свою владу в Криму», – наголосив Радіо Свобода Ахтем Чийгоз.
На сьогодні щонайменше 64 громадяни України перебувають у тюрмах Росії як політичні в’язні. Колишній політв’язень, радник голови МЗС України Юрій Яценко наголошує, що немає повного списку бранців Кремля і невідомо, який їхній стан і яка потрібна допомога їхнім сім’ям. На цей рік Кабмін, каже Юрій Яценко, передбачив у бюджеті 96 мільйонів гривень на потреби політичних в’язнів і полонених, а також їхніх рідних, але за майже три місяці цього року гроші не використані.
Автор: Галина Терещук, Радіо Свобода.
