Вчора стало відомо, що локдаун в Україні запровадять із 8 по 24 січня. Тобто після свят. А до того, аби підтримати курорти Львівщини логістично, вже незабаром - з 15 грудня - з Києва до Славська вперше запускають швидкісний потяг “Інтерсіті”. В “Укрзалізниці” кажуть, що курсуватиме він увесь період зимових свят - аж до 17 січня.
“Можливо, й довше. Адже ми маємо за мету комплексно розвинути туристичний регіон Карпат Львівщини, щоб тут відпочивала вся Україна. А швидке та зручне добирання туристів з Києва та інших областей України, поки закриті зовнішні кордони, для нас вкрай необхідне”, - наголошує заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод.
Ще кілька днів він залишається “подвійним заступником”, адже до обрання на посаду в обласній раді був заступником голови Львівської обласної державної адміністрації - профільним з туризму, спорту та служби у справах дітей. Каже: тепер тема туризму для нього - особлива на все життя. У переддень зимових відпусток та довгих вихідних ми поговорили про перспективи туризму Львівщини, особливо регіону Карпат та передкарпаття.
“Карпати Львівщини - це дуже особливий регіон. Наші гори можуть підкорити і діти, і люди поважного віку. І це прекрасно для родинного відпочинку. А зараз, під час карантину, нам дуже важливо дати людям можливість усім разом вибратися на свіже повітря, швидко та комфортно добратися. Саме тому я тішуся, що за співпраці заступниці голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Євгенії Кравчук, директорки Державного Агентства розвитку туризму Мар’яни Олеськів та “Укрзалізниці”, нам вдалося домогтися, аби запустити швидкісний потяг до Карпат”, - пояснює управлінець. І додає: “Якщо маршрут буде рентабельним, “Інтерсіті” до Славська можуть залишити на постійно”.
Дороги і велодоріжки
За останні роки на Львівщині з дорогами таки краще. Важливим інфраструктурним проєктом для карпатського регіону Львівщини є Мале Карпатське Коло. Нова дорога, яку вже будують, з’єднує Львівщину та Закарпаття. “Це буде просто величезний крок до розвитку туризму цілого західного регіону країни”, - переконаний Юрій Холод. І анонсує, що вже 2021-го має з’явитися на Львівщині ще один велосипедно-пішохідний шлях Борислав-Східниця-Трускавець-Орів, з оглядовою вежею в селі Орів.
“Проєкт називається “ВелоБескиди”. І це є дуже добрий шанс для Оріва, який раніше належав до Сколівського району. Наразі є пропозиція інвестора збудувати в цьому селі новий туристичний комплекс, орієнтований на зелений туризм. У проєкті передбачене навіть професійне гольф-поле. Наразі справжнє гольф-поле на Львівщині є тільки одне, поблизу Бібрки. А така престижна, статусна туристична інфраструктура також дуже потрібна для нашого регіону. Адже карантин також завершиться, і до нас повернуться закордонні туристи. Ми мусимо мати, що їм запропонувати”, - розповідає управлінець.
Ще один велошлях добудовують між Славським та Волосянкою. Це в межах проєкту “Велокарпатія”, за співфінансування Львівщини та Євросоюзу. А на горі Погар від осені 2019 року існує спеціалізована велотраса, протяжністю – 2,14 кілометра.
Спадщина для майбутнього
“Особливою темою для мене є збереження культурної спадщини, котрою багато вся Львівщина. Йдеться як про комплексний підхід, так і про окремі об’єкти, які, зокрема, належать, до регіону Передкарпаття і Карпат. Це, до прикладу, Дрогобицька солеварня - найстаріша солеварня у Центрально-Східній Європі. Майже 700 років має! Нам вдалося зупинити її приватизацію та забудову, передати у Фонд Держмайна та переобрати керівництво. Далі має бути чітка стратегія розвитку культурно-туристичного центру на її основі, консервація, реконструкція, перетворення на магніт регіону. Я вірю, що Дрогобицька солеварня за кілька років стане таким самим відомим об’єктом, як Тустань. Не можу не згадати про цей, відомий уже всій Україні об’єкт. Вдячний команді заповідника, яка підходить комплексно до розвитку всього Урича.
У Сколе нам вдалося цьогоріч передати на 49 років в оренду НПП “Сколівські Бескиди” пам’ятку місцевого значення - палац Гредлів. Це унікальний об’єкт, який є близько до дороги, який вражає і має всі шанси стати адміністративно-туристичним, і навіть трохи науковим, центром Сколівщини. Дуже вболіваю за його долю”, - розповідає Юрій Холод.
Нафта чи озокерит Борислава?
Чи може туристичний регіон жити тільки за рахунок туризму? Нинішній світовий карантин доводить, що ствердну відповідь на це питання дати важко. Саме тому тішить, що угодою з Міністерством оборони нещодавно похвалився Дрогобицький крановий завод.
“Ми домоглися, щоб Міноборони взяло на озброєння два зразки нашої техніки. Робота промислових підприємств - це робочі місця, це податки і розвиток громади. А проте повертатися до нафтового промислу Борислава ми більше не можемо. Якщо цей регіон буде надалі орієнтуватися на туризм, то найперше тут має звучати така фраза, як “сталий розвиток”. Саме тут, у Бориславі, який наразі є таким собі трохи депресивним промисловим містом, потрібно думати про розвиток медичного туризму. Чому ж? Тут є великі поклади озокериту, котрий використовують у медицині. Потрібно думати про розвиток “зеленого туризму”, а це - рекультивація сміттєвих полігонів, правильне поводження з побутовими відходами, будівництво сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів. Один із таких мусить бути у цьому регіоні”, - переконаний Юрій Холод.
Він також наголошує, що якась частина передкарпатського мікрорегіону та регіону львівських Карпат більше інтенсивно розвивати промисловість, бо це не може не вплинути на туристичне спрямування економіки громад-сусідів. Саме тому найближчою перспективою громад є тісне співробітництво у всіх галузях. Від нього, каже заступник голови Львівської обласної ради, всі виграють дуже багато.
“У середині 90-х Борислав, Дрогобич і Східниця входили в єдину Дрогобицьку агломерацію. Зараз ми бачимо Східницю в окремій, такій гірській уже, можна сказати, ОТГ. Проте цей агломераційний зв’язок, у розумінні подальшого спільного розвитку, маємо тільки посилювати і розвивати”, - зазначає Юрій Холод.
Нагадаємо, цьогоріч Бориславський проєкт переміг у конкурсі всеукраїнського громадського бюджету. Тож наступного року у місті має з’явитися мотузковий парк і кінотеатр просто неба. За такий проєкт жителі області віддали понад 10 тисяч голосів.
Не все так просто
Проблеми, які наразі присутні у карпатському регіоні Львівщини, не є унікальні. І вже з самих планів на майбутнє, їх можна запросто відчитати. Це - потреба рекультивації сміттєзвалищ, переорієнтації промислових містечок, покращення інфраструктури і, загалом, впровадження децентралізації, що передбачає багато різних напрямів роботи, за котрі хапатиметься керівництво громад.
“Можу додати, що в цьому регіоні справді бракує сучасних великих спортивних об’єктів. Якщо добрими дорогами вже можна проводити велозмагання, то стадіони “Галичина” в Дрогобичі чи “Нафтовик” у Бориславі давно потребують реконструкції. Під постійною загрозою інфраструктура в сейсмічно активній зоні біля Стебника. Ми маємо там небезпечну територію на місці родовищ “Полімінералу”. Цього року ми вже майже завершили переносити водопровід і дорогу, чого не робилося роками, але науковці, все одно, попереджають, що ситуація там нестабільна. Трускавець, Східниця, Моршин - це міста-курорти. Але офіційно такого статусу в них нема, тому ми подали пропозиції до уряду, аби надати цим містам відповідні статуси, що дозволить краще фінансувати їх і, можливо, дати раду з застарілими державними курортами. Тішить те, що фінансування і скерування на санаторно-курортне лікування днями відновив соцстрах. Адже це також підтримка санаторіїв та місцевих бюджетів”, - підсумовує Юрій Холод.
Розмовляв Андрій Филик
