Сьогодні на площі Ринок у Львові я просто не встиг зробити те, що мав. Хоча сам не знаю ЩО САМЕ... СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ, прямо перед входом в міську Ратушу, я вів розмову по мобільному і раптом до мене почала доходити СУТЬ діалогу, котрий відбувався за кілька кроків.

Учора неподалік Опери побачив трохи дивного хлопчика років 10-ти, який під дощем просто блукав містом. Білявий, не стрижений, він був одягнутий в сіру курточку і щось мугикав собі під ніс. В руках крутив велику червону парасолю.

Псевдоісторичне

Відвідав сьогодні новоприбулих поранених у Львівському госпіталі. Прекрасні цілісні чоловіки. Більшості «нічого не треба», від грошей відмовляються, рахунки відкривати не хочуть, а Сергій навіть обіцяв «повернути із зарпалати ратушанським волонтерам гроші за зарядний до мобілки.