Детальніше...До 5-ої річниці від початку Антитерористичної операції на Донбасі – історія професійного розвідника з Львівщини. До війни про загони "морських котиків" Андрій Дробіт знав тільки з кіно. Потрапивши до АТО, він мінував ворожі об’єкти і проводив розвідку за 20 км від кордону. Повернувшись з війни, 35-річний боєць  взявся обробляти землю: збудував дві теплиці і виростив шість тисяч троянд. Як і тоді, боєць не здається, сподіваючись тільки на власні сили і милість природи, аби вродив новий урожай – ківі і лаванди.

Детальніше...«Ми живемо в кінці географії». Так іноді полюбляють казати мешканці Розгірчого на Стрийщині. Мальовниче село оточене лісами, скелями та урочищами можна вважати своєрідною квінтесенцією краси Прикарпаття. Щоправда поруч із село проходить траса Київ-Чоп, однак від села її відділяє річка Стрий, через яку є лише пішохідний міст. З одного боку це створює суттєві незручності місцевим, хоча з іншого захищає цю благословенну місцину від зайвих «здобутків цивілізації», створюючи в Розгірчому ауру тиші і спокою.  

Детальніше...Якщо провести неформальне опитування серед відвідувачів замків Львівщини, то значна частина найефектнішим із них назве Підгорецький. Це навіть на тлі значно краще відреставрованих свого часу Золочівської та Олеської твердинь. Більше того, замок у Підгірцях Бродівського району – не лише окраса «Золотої підкови Львівщини», а й загальновизнаний один з кращих зразків європейської архітектури, в якому органічно поєднано палацовий ренесанс XVII століття та бастіонні укріплення.

Детальніше...Малоймовірно, що ви впізнаєте цю людину, хоча, можливо, він знає про вас геть усе. Адже основне кредо його роботи – все бачити і все чути, залишаючись при цьому непомітним. На його рахунку сотні розкритих злочинів, зокрема й замахи на людські життя. Зараз йому 52. Він мужній, розумний, дещо сентиментальний і надзвичайно цікавий. Він – ветеран органів внутрішніх справ, працівник карного розшуку із 26-річним стажем Андрій Тирпак. І хоч оперативники, як шеф-кухарі, ніколи не діляться секретами приготування фірмової страви, Андрій Тирпак привідкриє для вас ширму секретності та загадковості своєї професії.

Детальніше...Упродовж восьми років мешканець Бродів Володимир Ковальчук займається відновленням знищених часом дерев’яних дверей. Почав із власного під’їзду, а згодом на волонтерських засадах взявся давати нове життя дверям сусідів. Тепер має ще один проект — самостійно намагається відновити занедбану міську синагогу.

Детальніше...У одному із найбільш неймовірних сіл України – Верині, що за 44 км від Львова, туристів не перестає дивувати місцева церква Архистратига Михаїла. З вигляду звичайна церква, що примостилася на пагорбі поряд зі старовинною дзвіницею та тисячолітнім дубом, вражає інтер’єром навіть найбільших скептиків, пише Вголос.

Детальніше...Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського у Львові було відкрито у березні 1972 року, коли громадськість міста відзначала 100-річчя з дня народження художника. Музей було створено у колишній майстерні митця, де він жив і творив у 1913-1935 роках, пише краєзнавчо-туристичний портал Край.

Детальніше...Видання The New York Times повідомило, як екрани і цифрове споживання стають новою ознакою бідності. Якщо раніше комп’ютери були статусними пристроями, тепер ситуація змінилася – багатії вибирають відмову від техніки і ставлять в пріоритет особисті взаємодії.

Детальніше...Львівські шахтарі проти Головного управління Держпраці у Львівській області.

Детальніше...Унікальне географічне розташування Нижанкович дозволяє образно називати їх островом. Адже із заходу селища простягається дугою розтяшгувся польсько-український кордон, а зі сходу від решти української території Нижанковичі відділяє річка Вігор, яка виходить з Польщі і через декілька кілометрів знову затікає на територію сусідів, пише краєзнавчо-туристичний портал Край.

Репліка

Як «доброзичливі» сусіди можуть зачинити клініку, яка працювала у Львові 30 років
Тарас Жиравецький

Як «доброзичливі» сусіди можуть зачинити клініку, яка працювала у Львові 30 років

Остання історія з моєї практики... Історія без номеру, без назви, історія, яка не має відношення до пацієнтів і медицини, а тільки до наших сусідів та помічника міністра. Хоча назву я таки напевно придумаю... «Про те як «доброзичливі» сусіди можуть зачинити клініку, яка працювала у Львові 30 років за 4 дні в турборежимі в період коронавірусу».

Тексти

Форпост на Facebook