«Усе почалося з того, що майбутній вчитель наших дітей в телефонному режимі повідомила нам, що будуть батьківські збори. Нас покликали в кабінет, де мали вчитися наші діти, і ми побачили, що клас потребує капітального ремонту, заміни верхівок парт, усунення грибка з паркету, заміни меблів та освітлення. Вчитель нам повідомила, що місто не фінансує ремонти класів і нам доведеться приводити клас в належний для навчання стан за власний кошт. По підрахунках вчителя нам запропоновали здати по 500 гривень. Цих коштів повинно було вистачити на купівлю нової дерев’яної дошки, побілку стін», - розповідає Марія Єлащук.
За її словами, батьки, які прийшли на збори, були готові до того, що треба буде вкладати якісь кошти, але ніхто не був готовий до таких сум.
«Ми звернулися до директора школи по допомогу, та вона сказала, що доведеться чекати, коли дадуть гроші на наш клас з міського бюджету. Скільки чекати на ці гроші, вона не знала, а тому сказала, що приберуть клас і діти будуть навчатися в таких умовах, які є. Ми запросили її піти з нами до мера міста і просити гроші, та вона не погодилася. Мене на цих перших батьківських зборах було обрано головою батьківського комітету. Кошти в день зборів, котрі відразу здали батьки і я в тому числі, ми дали вчительці і протягом наступних 3-х днів вона замовила нам класну дошку», - продовжує жінка.
Вона розповідає, що після цього вчитель передала решту коштів їй, бо саме вона повинна була збирати решту грошей на ремонт класу.
«Я почала дзвонити батькам, щоб несли гроші, і ось яка картина намалювалася: одні батьки здали, другі не здали, бо не мають, треті просили здати частково, бо мають ще школярів і не в змозі, не годні врешті-решт люди виділити стільки грошей на школу, бо не будуть мати за що жити, інші питали скільки людей здали гроші і що робити з тими, що не здали, бо ж не справедливо, що одні здають, а другі не здають, ще інші сказали, що не будуть здавати, бо кошти на ремонти шкіл виділяє місто», - продовжує Марія Єлащук.
Тоді спантеличена жінка відкрила інтернет поцікавитися, чи справді є фінансування на школи.
«Я почитала закони і мене "втяло", бо таки дійсно гроші на школи були виділені, на освіту виділяє гроші і наше місто, і Київ, повно грошей виділених на освіту повертаються назад в державну казну, як не задіяні, а ми мусимо все робити за свій кошт. Я подзвонила на гарячу лінію міністерства освіти, щоб попросити розібратися в ситуації, яка склалася. І з цього моменту закрутило, заферфелило брехнею зі сторони Г. Умнової і О. Лобика, що батьківські збори ініціювали самі батьки, хоч ми ніхто одне одного не знали, та і хто з батьків міг ініціювати батьківські збори, коли ще не було обрано батьківського комітету. Нас звинуватили, що це ми захотіли збирати кошти на потреби класу, хоча гроші саме в день цих зборів збирала вчитель. Таку брехню було дико і смішно чути.
На прийомі у мера з нас наші очільники посміялися, як над "батраками, котрі прийшли просити не відбирати дань" і відпустили на всі чотири сторони. В деяких батьків, після прийому мера просто опустилися руки, а в деяких появився гнів на нашу систему, бо мають нас за дурнів і ми надіслали листи з описанням нашої проблеми всюди, куди можна було, нас запросили на телепередачу у Львів і тільки після розголосу ситуації, яка склалася, нам виділили кошти», - розповідає Марія Єлащук.
Жінка каже, що навіть завідувачка освіти області Любомира Мандзій була шокована станом їхнього класу, коли побачила на фото.
«В результаті нашої боротьби, наше місто виділило додаткове фінансування на нашу школу і були відремонтовані 3 початкові класі і спальні класи замість тільки нашого одного. Нам повернули гроші за дошку, котру наша вчителька замовила і я всі кошти роздала батькам, котрі здавали. Ми заставили наших очільників міста подбати про людей і нас за це розп’яли, оббрехали, знищили починаючи від батьків з нашої школи і закінчуючи чиновниками. Ну з чиновниками все ясно, вони не люблять ділитися грошима, але вражає те, як відреагували самі батьки, говорячи про те, що вони хочуть здавати гроші, вони хочуть вкладатися у благоустрій школи і здавати гроші всяким батьківським комітетам, котрі по факту не відзвітують за витрачені кошти. Те, що люди хочуть здавати гроші на школу - це добре, але для цього є благодійний фонд школи, де всі кошти будуть під строгій звітності, де існує анонімність і кожен здає скільки може і коли може. Збір коштів батьківськими комітетами принижує гідність людей, котрі не можуть здати, люди діляться на чорних і білих, і таким чином нема рівності», - ділиться думками Марія Єлащук і продовжує:
«В нас зараз модно бути "приближеними" до вчителів, кланятися, носити дорогі подарунки на кожне свято, бо ми ж хороші батьки, ми дбаємо про наших дітей. В якій країні виростуть наші діти? Ось що я хочу запитати у цих людей. Вони виростуть і будуть рабами такими, як ми є зараз і нічого не зміниться допоки ми не будемо почувати себе вільними людьми. Наші діти будуть годувати нас старих, ходити кланятися так, як ми кожній "посадовій дупі" і віддавати за нас борги всім підряд. Нам не допоможе Європа, допоки ми самі собі не допоможемо, а наші захисники, котрим пощастить повернутися з АТО, будуть носити батьківським комітетам гроші на ремонти класів та на подарунки всім підряд. От за таку країну воюємо.
Можете мене далі поливати брудом, мені вже байдуже. Я забрала дитину з цієї школи, взагалі з Трускавця, щоб не мучитися від ваших образ і сподіваюся забуду всю цю ситуацію. З мого життя випало півроку, поки боролася за правду, нашу свободу і гідність. Можете мене звинуватити у всіх ваших бідах, а ще Порошенка, і не забудьте Путіна».
Нагадаємо, раніше Форпост писав "Мама, яка виступила проти поборів у трускавецькій школі, через тиск змушена перевести доньку в інший навчальний заклад"
