Інтерес громадськості до діяльності іноземних військових тренувальних місій в Україні стабільно високий. Представники армій країн-партнерів нашої держави не лише передають нашим військовослужбовцям сучасні методики ведення бойових дій, але й допомагають осучаснити та вивести на якісно новий рівень роботу із морально-психологічного забезпечення особового складу армійських підрозділів. Зокрема, упорядкувати таке порівняно нове явище для українського війська, як душпастирська робота та діяльність військових капеланів.
Священник пресвітеріанської церкви військовий капелан тренувальної місії ЗС Канади Unifire капітан Умберто Лопес та пастор методистської церкви військовий капелан тренувальної місії ЗС США JMTG-Uмайор Едріан Айерс у Львові завітали на ефір одного з телеканалів, щоби поділитись практичним досвідом своєї роботи у подоланні бойового стресу у військовослужбовців, які тривалий час перебували в районі бойових дій.
Зі слів військових капеланів, не існує унікального рецепту допомоги солдату в кризовій для нього ситуації. Усі бійці по своїх якостях унікальні. Втім, вважають військові священики, підхід до проблематики посттравматичних розладів бійців має бути комплексним. Відповідальність за «повернення» солдата у мирне життя пропорційно несуть не лише церква, але й родина та соціум, вчасна і коректна робота медиків та психологів.
Зокрема, капітан Умберто Лопес підкреслив, що в ЗС Канади військові капелани працюють із солдатами не лише після завершення бойової місії. А здійснюють свою діяльність ще до її початку та у процесі виконання підрозділами бойових завдань. Після повернення підрозділу у пункт постійної дислокації військовий капелан обов’язково проводить ґрунтовні бесіди індивідуально з кожним учасником бойової операції. Опитує не лише із намаганням зрозуміти травматичні елементи участі конкретного військовослужбовця у місії, але й знати деталі оточення куди повертається боєць: його сімейні проблеми, фобії, можливі негаразди, які занепокоюють солдата. Проаналізувавши та оцінивши отриману інформацію капелан не лише дає особисті поради, але й рекомендує командуванню звернути увагу на проблеми того чи іншого бійця, скеровує увагу родити, медиків та психологів на існуючу потенційну небезпеку.
Американський військовий капелан майор Едріан Айерс зазначив, що проблеми емоційного характеру – глобальне явище, яке існує й у ЗС США. Ветерани бойових дій іноді психологічно не бувають готовими до викликів життя після армії. Переживши надзвичайні емоційні та фізичні навантаження та стреси під час служби, в цивільному житті, або після повернення із зони військових дій люди можуть «ламатись», починати зловживати алкоголем, приймати наркотики, бути схильними до насильства в родині. Основний метод боротьби та профілактики цього – завчасна індивідуальна робота капелана. Кожен солдат повинен розуміти, що звертатись вчасно по допомогу суспільства, психологів, медиків – це не сором, не визнання власної слабкості. І це, за твердженням майора Едріана Айерса, працює у більшості випадків.
Військові священнослужителі зазначили, що зусилля України у проведенні реабілітації учасників бойових дій помітні: і держава, і суспільство не залишаються осторонь проблеми. Насамперед, закордонні партнери відзначають підтримку армії суспільством. Високе визнання заслуг воїнів громадянами держави є хорошим підтримуючим стимулом для тих, хто служить своїй країні.
Володимир Скоростецький
