Коли більшість львів’ян у перший день нового року буде відсипатися чи похмелятися, найсвідоміша частина мешканців згадає, що не час зупинятися. 1 січня - не тільки свято початку року, але й день народження Степана Бандери.
З превеликим ентузіазмом дізнався, що обласна та міська влада, як належиться, не забули запланувати дифіляду коло пам’ятника Провідникові і через два дні всім гуртом понесуть туди квіти і, поклавши руку на серце, співатимуть гімн. Цього разу ще передбачено молитву і хор. На подію скликають всіх львів’ян.
А мені з голови не виходить одне: вам не соромно, керівники області і міста. Чесне слово, ви не керманичі, а якесь позорисько. З року в рік до вас апелюють журналісти, активісти і всі кому не лінь: доведіть нарешті до пуття площу довкола пам’ятника. Бо люди, яких ви скликаєте ноги собі поламати можуть.
Не треба бути великим будівничим, аби зрозуміти, що для цього не потрібно багато грошей. Потрібна совість. Совість, якої в батьків міста й області не спостерігається вже протягом майже десяти років. Відколи постав пам’ятник, срач на пляці довкола нього не зникав ні на день.
Хтозна, а може наші держслужбовці надто буквально зрозуміли гасло «Бандера прийде – порядок наведе»? От і чекають. Навіщо самим напружуватися.
