Сьогодні День Матері. День особливий для кожного, незалежно від віку, національної чи світоглядної приналежності, адже кожний, хто приходить на цю землю з волі Божої, має матір. Про матерів пишуться найкращі поеми, вірші, їм присвячується усе найкраще. Матір на землі є немов віддзеркаленням самого Бога, який любить, милує, картає, піднімає, похиляється, переживає,тощо.

Нещодавно перечитав допис однієї моєї дуже доброї знайомої - жертовної дівчини, матері, волонтерки, яка відверто визнала, що переживає страшенну кризу віри, яку вона окреслила атеїзмом.

Євангелисти, розповідаючи про проповідь Христом Доброї новини, коротко, проте дуже влучно, звертають увагу і на жінок, які слідували за ним до Єрусалиму. Більше того, коли усі апостоли зі страху або через зневіру покинули самого Ісуса, який конав на хресті, жінки залишилися з Ним до кінця.

Сьогодні святкуємо неділю, що зветься Томиною. Свою назву вона бере з євангельського уривку, який читається цього дня. Його головним героєм є апостол Тома, який через невідомі нам ближче причини, не був присутнім тоді, коли Христос з`явився своїм учням після свого воскресіння. І ось, коли інші апостоли розповіли йому про те, що вони бачили Господа, той сказав: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, - не повірю!» (Євангеліє від Івана 20, 26)

Кілька годин відділяє нас від Великодня. Багато господинь, зібравши останні сили, прибирають святкові кошики, пишний одяг. Скоро відкриються двері храмів і весь народ, який можливо цілий рік не ходив до храму, сьогодні прийде, щоб почути ось те «Христос воскрес!» Багато хто зробить гарну знимку у вишиванці зі святковим кошиком, виставить її у соціальні мережі та й поспішить додому …