Але ситуація у Львові, здається, значно глибша, ніж просто вбивство. Реакції людей наштовхують на роздуми.
Здається, що українське суспільство дедалі більше використовує поняття «справедливість» ніж «законність». І цьому є причина – цілком недієва система правоохоронних органів. Люди хочуть справедливості і готові її шукати будь-де і виправдовувати як завгодно. Це – природно.
Пригадуєте ситуацію на київському ринку з побиттям пенсіонера? От особа «кавказької зовнішності» б’є посеред білого дня пенсіонера. Травма, кров, тиск. Що робить міліція? Шиє «хуліганку». Абсурд? Абсурд. Приходять міцні хлопці і розносять до чортової матері всі ці базарні точки. Справедливо? Справедливо.
Але проблема не в націоналістичних організаціях. А власне в якійсь трагікомічній ситуації з нашими правоохоронними органами. Якщо б громадяни мали певність, що правоохоронна система їх справедливо захистить – тоді не будуть потрібні «міцні хлопці». Але система не захищає.
В очах пересічного українця виникає питання – то куди звертатися в разі чого? До правоохоронних органів, які будуть тобі розповідати про процесуальні норми, шити неадекватні статті ітд. Чи просто до котроїсь з радикальніших організацій, яка просто прийде і вирішить проблему?
Банально, але факт – якщо держава не забезпечить відчуття безпеки і справедливості – за неї це зроблять інші.
За тією ж схемою зараз на події у Львові реагує значна частина суспільства. Роми – це проблема, для вирішення якої, за великим рахунком, влада не робить нічого. Скільки ж було скарг на крадіжки, жебрацтво і тд? Чи вирішували якось відповідні органи проблеми з ромськими поселеннями? Отож. Звідси - неприязнь. Звідси – спроби виправдати, те, що виправдати не можна.
В цьому всьому є одна дуже серйозна проблема. Принцип справедливості, на відміну від законності – дуже суб’єктивна штука. Поки твоє уявлення про справедливість збігається з тими, в кого є сила – все ок. Але не дай Бог опинитися по різні сторони барикад.
Коли справедливість вершить не держава, яка повинна тримати монополію на насильство, а хтось інший – така справедливість легко може перетворитися на «закон джунглів». Просто ти сам цього не помітиш, поки знаходишся на боці сильнішого.
Але всі ці схеми починають працювати лише за однієї ключової умови – держава та її правоохоронна система є де факто недієздатною.
