Саме так називають маніпулятори/пікапери ситуацію, коли хтось їх розпізнав і розповів про це публічно. Делікатна тема. Вперше йду на таку відвертість, бо хочу привернути увагу до проблеми психологічного насилля. Пікап чи маніпуляції – це не лише розваги хлопчиків підлітків, а інструмент підкорення чужої волі у руках дорослих фізично, але не зрілих емоційно, травмованих людей. Говорити про те, що стаєш жертвою обману соромно, а мовчанка вигідна тим, хто обманює. Ми живемо у світі відкритої інформації та знань, що зробили маніпуляцію чимось звичним.
Я вчасно розпізнала, заплативши за свій досвід коротким періодом емоційного виснаження. Втім цей досвід відкрив мені паралельний світ. За різними даними, третина українців живуть у деструктивних відносинах. І прикривають словом «любов» адреналінову залежність від партнера, бажання придумати любов там, де її нема, зачеплене его, позицію жертви. Любов – це глибинне конструктивне почуття. Воно несе повагу, довіру, турботу і потяг. І не інакше.
Маніпулятор прагне за допомогою прихованих психологічних прийомів отримати ресурс жертви - інтелект, гроші, тіло, час, енергію, вплив - нічого не даючи взамін. Використає і викине. Це люди руйнівники інших людей - руйнують самооцінку, крадуть час, знищують морально.
Алгоритм дії маніпулятора.
Перша зустріч – підлаштування під вас – вашу систему цінностей і мотивації. Якщо мені цікаві тренінги і комунікація – то зі мною така людина говоритиме саме про це. Якщо ви мандрівниця – то він говоритиме з вами про мандри. У вас алергія – і в нього. Ви любите млинці - і він. Він помітить те у чому ви сильні і похвалить. Дзеркалитиме ваші жести, слова. І вам дуже комфортно у цьому.
Наступне. Малюється морквочка – а що може бути далі, але треба трішки почекати.
Далі – перевірка на прийоми маніпуляції. Перша – перевірка очікуваннями. Спочатку година, дві, день.
Далі. Пониження самооцінки. Негативні компліменти – наче почав з хорошого, але наприкінці покритикував. Потім жорсткіше – газлайтинг - дати засумніватися у тому, що для людини «правильно – не правильно».
Головне тримати жертву у стані нелогічності, неясності, незрозумілості. І це найруйнівніший стан для нашої психіки. Часом цілеспрямовані особистості за півроку можуть стати «овочами». Наше безсвідоме не відрізняє психологічне насилля від фізичного.
Стратегія «голка» - «погладити», «віддалитись», «ближче-дальше».
Потім з’являється третє лице (колишня, напр.) аби змусити жертву конкурувати і залишати стан нелогічності і невідомості.
Чому жінки чи чоловіки не виходять з таких стосунків?
Чим більше вкладаються у стосунки – тим більше прив’язуються до маніпулятора. Безсвідоме ж знає, що це має бути взаємно. Коли багато даємо – у нас з’являється бажання відігратись, як у казино. І помилка №1 – надіятись, що маніпулятор зміниться. Ніколи! Зміняться жертви.
Є страх самотності, страх бути покинутою, страх фінансового неблагополуччя, почати знову, суспільної думки, осуду подруг, неефективної моделі кохання.
Яка протиотрута?
Визнати чесно – є факт залежності і це не любов, це не відносини і це ніколи не зміниться. Є один шлях – шлях боротьби за себе. Повністю забрати його зі свого життя. Спочатку – «я зможу!», а потім – ніхто не дзвонить – ломка. Далі – готові вернутись і знайти виправдання. Боріться за себе у час агонії ще більше.
Чому ви пішли у ці стосунки? Звільняйтесь від страхів, підвищуйте власну самооцінку. Біль показує над чим треба працювати.
Чому маніпулятори це роблять?
Їм подобається бути ляльководами. Ось є жертва з якою він може робити все що хоче і вона все терпить. Так він закриває проблему власної невпевненості.
У маніпулятора часом є неусвідомлена ним самим мотивація – відімстити, принизити, перемогти.
Теперішні маніпулятори чи агресори – це ті, що самі відчули аналогічне у дитинстві. У дитинстві його межі були порушені і він не чутливий до границь іншого.
Інколи причиною є помста жінці – від мами до невдалого кохання. Тоді він вирішує ставитись до жінок так, як поставились до нього.
Кому відгукується тема – рекомендую послухати Анна Богинская "Жить Жизнь" Дякую, Анно, за те, що робиш і твою допомогу!
«Біль – це спосіб показати життю у чому ти можеш стати кращим. Ти вирішуєш – трансформуватись чи відімстити. Реальність - результат твого вибору. Можна стати такою ж сволотою, або навчитись співпереживати», - цитата Анни.
