Осіння весна: дівча кричить з вікна третього поверху до хлопця.
- Привіт! А як тебе звати? Мене Аліна!
- Олег!
- А скільки тобі років?
- 16.
- А чо такий маленький?
- Нє, вже великий.
- А дай свій номер!
- Гигиги.
Голосно диктує кожну цифру.
- А де ви вчитеся?
- В бурсі.
- А якій курс?
- Третій.
- О, то ти вже великий, курити вмієш... Хлопці, а п'єте по піісєт?
- Гигиги... Нє, в нас пара.
Але хлопці не йдуть - посідали на бордюр і пасуть вікно з дівчатами, як пси котів на дереві.
- Ви там шось казали про піісят...
- То йдіть до нас.
- Нє.
- Ну то лапайте!
Через вікно летить пластикова пляшка.
- Шо це, віскі? Джек Денієлс?
- Де би я на тебе таке добре тратила! То горілка! Чиста! Закусон кинути?
- Нє.
- А кавун? На!
За вікно летить скибка кавуна і грайливо розбивається об хідник. Усі регочуть, дівчата до гикавки.
- А запивон? Хіхіхі...
- Гигиги. Нє.
- Чуєте. Приходьте до нас. У нас весело... Хіхіхі.
Від цього хіхіхі знялись ворони зі смітників. Либонь це настрашило потенційних кавалєрів, бо їх вже не було. Дівчата розчаровано сховались в глибині помешкання. Лиш зрідка з навстіж розчиненого вікна чулось гортанне хіхіхі і важка гикавка, схожа на кумкання жаб. Осінь-весна. Транзит.
