Приїхати на свято сирника з Мостиського району і спілкуватися польською мовою з обслуговуючим персоналом, щоб тебе прийняли за поляка і лизали тобі дупу...
День сирника у Львові - дно пробите вкотре!
Мене дивує сама ідея платного входу на захід, де ти за ці гроші не отримуєш нічого окрім можливості придбати речі і попити/поїсти за завищеними цінами. Без належних і комфортних умов!
Цікаво дізнатися від організаторів, а що саме входить та впливає на ціноутворення?
За що Ви берете 100грн?!
Це жлобство! Галицьке народне жлобство!
І справжнє обличчя і міста, і влади, і тої дупи в якій ми опинилися.
За 100 грн вам дозволять увійти на подвір’я Палацу Потоцьких і дадуть на вибір горнятко або келих примітивної якості і стилізації. За 30 метрів стоятиме дівчина, котра за повернення цього непотребу платить 30грн.
Нащо це робили? З надією, що поб’ється і не треба буде повертати 30грн?
Фактично 70грн коштує вхідний квиток.
Ціни - не ярмаркові. Як у нас це прийнято на різних презентаційних заходах-завищені!
50 грн за 100 грам домашнього вина?!
Сьорбайте то самі!
І щоб можна було це придбати і там постояти в натовпі ти мусиш заплатити за вхід ?!
З усіх атракцій я помітив лише високо-високо якусь дитину,років 20, котра щось там готувала і розповідала про це.
Не було нічого видно, та й ніхто уваги на неї не звертав.
Я бував на різних ярмарках, виставках і святкуваннях... Але такого відчуття, що гроші у тебе вкрали я ніколи не мав.
У нас це сукупність 2 рідних галицьких явищ: жлобства і рагулізму!
Одні-жлоби, що наживаються, а другі-рагулі, що йдуть і платять за це. Два взаємодоповнюючі вогнища.
Ноги моєї більше не буде на жодному івенті у Львові, поки організатори не зрозуміють, що косити бабло треба вміти і принаймні імітувати якісь дії, речі або умови...
У Львові це існуватиме вічно!
І не нийте, що все дорого. Не нарікайте, що без грошей нікуди піти, бо ви самі це підживлюєте.
Буде ще дорожче і вас ще більше витискатимуть.
Бо ви цього заслуговуєте.
