1 0 квурт
На фото Володимир Квурт
Вчора, промайнула ініціатива однієї політичної сили різко зменшити кількість депутатів місцевих рад, можливо, ініціатива і заслуговує на симпатію, та я попросив би не поспішати з рішеннями. Заява скерована на очікування, що в такий спосіб ми скоротимо число нечесних, брехливих та несумлінних депутатів, не чіпаючи добрих, та насправді, очевидно, їх взагалі може стати менше: і хороших і поганих.

Подивіться на результати підтримки на виборах хороших і поганих, і тоді очікування будуть не такі оптимістичні! Так, кажу це як міський голова, кількість депутатів видається завеликою і інколи їх хотілося б мати набагато менше, але це особливість, яку ми отримали в спадок від СРСР. Особливість – робота представників громад на безоплатній основі у вільний від роботи час. А десятиліття безоплатної приватизації створили передумови появи серед представників інтересів громадян, продавців і торговців землі та майна! Частина обранців цільово йшла в раду для заробітку, отримання майна чи землі. Ця тенденція буде зберігатися до завершення безоплатної приватизації в Україні.
Кількість в даному випадку не аргумент, бо нечистими на руку можуть бути як 7 депутатів так і більшість у раді з 60-ти обранців. І посилання на іноземний досвід посилаючись лише на кількість, дещо не коректний, бо там працює інша модель, де політична діяльність є професійною і депутати працюють за гроші і підзвітність громаді носить не тільки моральну але й фінансову відповідальнсть. Як на мене, оплатна робота розширює коло претендентів на депутатське крісло, бо претендент матиме джерела доходу і може розглядати депутатство, як частину професійної кар‘єри.
Для прикладу, давайте подивимося на деякі міста США

Сан-Франциско – застосовується модель управління "сильний мер", складається з мера, Наглядової ради (міська рада), кількох виборних посадовців та апарату.
Мер – голова виконавчої гілки влади міста та міського управління. Відповідає за впровадження всіх міських актів, встановлює напрям політики та питання Наглядової ради, готує та представляє бюджет міста в кінці бюджетного періоду. Наділений правом вето на рішення наглядової ради і її комітетів, призначає заміну на вакансії на всі виборні посади до виборів, призначає члена наглядової ради для виконання обов’язків на час відсутності мера. Обирається на 4 роки з обмеженням права переобиратись лише один раз.
Наглядова рада наділена законодавчою владою, зарплата 140 тис в рік.
Обирається шериф, голова податкової, прокурор, головний захисник (адвокат), прокурори районів.


Бостон
Рада міста є законодавчим органом, складається з 13 членів, 9 представників районів і 4 загальних. Обираються на 2 роки І не обмежені термінами.
Бостон також має модель управління "сильний мер". При якій рада виступає в якості контролера виконавчої влади. Рада має повноваження затверджувати бюджет, моніторинг, створення і управління агентствами, прийняття рішень щодо землекористування, схвалення і зміна законодавчих пропозицій.
Зарплата складає половину зарплати мера – 2019 р – 103,5 тис дол в рік

Сіетл
Ще одне місто з моделлю управління "сильний мер", мер та 2 з 9 членів обираються на загальних виборах в місті, інші 7 членів ради – по районах.
У США існує ще модель мер-менеджер. Певні особливості є і в Європі та навіть у Польщі, організація рад має відмінності. Якщо випаде час, зможу познайомити і з іншими варіантами, та все ж, звертаюся до ініціаторів новацій: зміна чисельності не змінить якості, бо зміни потребує сама модель управління містами та отг. :)
P.S. – Д оречі, ініціатива заборони суміщення посад депутата та працівника виконавчого органу цієї ж ради також непогана:)