- Привикайте, - зверхньо відповідає вуйко. Видно, що він відчуває задоволення. Нарешті можна покепкувати над міськими.
З великої вдячності взяв 3 кеге бананів у ятці напроти нього. Дав 75 гривень.А за кілограм його яблук мав відвалити 58. Є різниця. Його обличчя переливалося всіма відтінками бурачкового кольору. Мабуть від щастя...
Несу банани, сир, зелень, а біля входу до магазину з секонд-хендом стоїть худорлявий хлопець років може 20 чи більше.. На ньому зимовий плащ, зимова шапка. По обличчі видно, що неповносправний. З магазину виходить його мама і каже йому роздратовано.
- Будеш в черевиках ходити. 30 гривнів не стало до кедів.
Хлопець різко відвертається, демонструючи незадоволення, а вона каже поблажливим голосом:
- Ти не нервуйся. А я як куплю тобі зара ті кеди, то ми лишимося без хліба
Згадалася самозакохана пика вуйка з його яблуками. Досягаю 50 гривнів і даю їй:
- Йдіть і купіть, що він хоче.
- Я не можу взяти в вас ваші гроші.
- Можете-можете. То просто, - і засуваю їй у жменю.
Тут якийсь чувак виходить з бехи, яка стояла поруч, і дає жіночці п'ятисотку.
- Купіть йому і собі морозиво. - Каже до ошелешеної жіночки. - Я чув, як він просив. І взагалі купіть собі, що там потрібно.
Жінка спробувала щось заперечувати, але озвався її пацан:
- Мені возьмете той ріжок з полуницею.
Жінка подякувала і відходила з ошелешеним виразом обличчя. А чувак з бехи потім каже:
- Добре, що ви надійшли. Бо я хотів дати їм гроші, але не міг наважитися.
1:1
