Радуйся, Обрадувана, що в Успінні Твоєму нас не залишаєш!
Сьогодні всі дари душі, серця, природи, цьогорічного врожаю приносимо Божій Матері! Серед народу Свято Успіння має ще й другу назву «Перша Пречиста». На Фейсбук-сторінках останніми днями можна було прочитати чимало заперечень того, що свята наші мають окрім церковних назв ще й народні, ну наприклад «Яблучний Спас», то найбільше проти цього бачив заперечень.
Друзі, в цьому немає нічого поганого, що народ називає ці великі свята по-своєму. Традиції і обрядові передання нашого народу дали можливість зберегти віру в комуністичні безбожні часи, коли були закриті та поруйновані храми.
Часто для таких як я в дитинстві все те, що зберігалось в родині, набувало сакрального, духовного значення. Яблуко, зірване на Спаса і покладене біля ікони в куточку, чи занесене на могилу до родичів, вінок, сплетений з зілля, чи інші речі, дійсно допомагали тобі усвідомити, що ми народ з тисячолітніми християнськими традиціями. Тому і церковне, і народне взаємно одне одного доповнює, створює колоритнішою і багатшою атмосферу свята, додає цікавості і сакраментальності.
Українці — народ працьоватий, любить свою матінку землю і старається на ній працювати та з нею поводитися, відповідно до церковного календаря. Колись усі знали, що коли саджати, і що коли копати. Тому в народі за «Трьома Пречистими» чітко знали — «Перша Пречиста (Успіння) — жито засіває, Друга (Різдво Богородиці) — дощем поливає, а третя (Введення) — снігом покриває».
Беріжіть свої знання, свої традиції й обряди! Ну і звичайно шануйте Богородичні Свята, ходіть до церков і не забувайте, що наш достаток залежить від наших молитов і прохань у Господа за добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні!
