Письменник, поет, науковець, перекладач, фолкльорист, громадський діяч, політик.
Якого вдячний і розумний український нарід кілька разів дружно не обирав на виборах.
Якось у готелі навіть сховали його взуття, щоби не мав у чому прийти на зустріч з виборцями.
Іншого разу його конкурент ввечері перед виборами у корчмі поставив великий таріль з нарізаною ковбасою.
- За кого будете голосувале?
- Та за тебе, - улесливо посміхалися хлопи гнилими зубами і, клянучись, хрестилися, аби борше взяти халявної закуски.
І не збрехали, qrwa!
Тоді Франко процитував Пророка:
«За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси...»
Франко не здогадувався, що у поемі «Мойсей» напише про себе:
«...все, що мав у житті,
Він віддав для одної ідеї.
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився за неї...»
Але у Вирію Франко не сам. У 2014 загинув Маркіян Паславський на позивний «Франко». Фактично Маркіян повторив долю Франка у сучасній інтерпритації.
Але у День народження Франка згадаймо його лірику:
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.
1881
