Я пам’ятаю, як це було - ми їхали в автобусі українською групою, поверталися із Страсбургу, з Форуму за демократію, а поруч зі мною сиділа Уляна Пак, зі Львова. Йшов дощ, навколо була мокра і прекрасна Європа, і всю дорогу я розказувала Уляні про молокомати, і про мою ідею.
А справа в тому, що під час мого першого відрядження до Фінляндіїї - я там знімала їхні школи - з поміж іншого мені впало в очі, що в кожній школі стоять молокомати, і діти п’ють з них охолоджене молоко. Ніякого чаю, компоту чи ще чогось. Ну, може ще воду. Там це в них національна програма - інвестування в здоров’я нації. Такі молокомати є скрізь по Скандинавії, та загалом по Європі.
Невдовзі після того відрядження я познайомилася з професоркою з інститут педіатрії - Людмилою Квашніною - ми тоді робили цикл сюжетів про шкільні правила (такі як 8 уроків щодня, важкезні портфелі, або замкнені на перерві школи - щоб діти не гуляли на вулиці) - про те, як ті правила знищують дитяче здоров’я.
Так от, тоді я дізналася, що наші діти критично недоотримують кальцію. З добової норми у 1000 мг - в кращому випадку дитині за день перепадає 300, або навіть 80 мг!.. Навіть у забезпечених сімях. Батькам просто ніколи це контролювати - дитина цілий день у школі - з’їв макарони, картоплю, і слава Богу.
І це при тому, що від кальцію залежить не тільки, наскільки міцні кістки, зуби, яка постава. Коли не вистачає кальцию та вітаміну Д, можуть бути головні болі, судоми, втомлюваність, дратівливість і ще купа всього.
А в наших школах молока не п’ють вже давно, і для багатьох моїх знайомих це було сюрпризом. Як не п’ють? Ми ж пили? Не п'ють, і навіть сирників нема в шкільному меню.
Тоді я подумала - було б добре зробити такий проект - давати молоко протягом певного часу хоча б невеликій групі дітей. І потім довести (або спростувати) його ефективність. Показувати все це у нас, у ТСН Тиждень. І якщо буде добрий результат, спробувати запровадити національну молочну програму.
Тоді, в тому автобусі, Уляна сказала - давай зробимо! Так, почав формуватися цілий ланцюжок однодумців.
Знайшлася школа - Львівська класична гімназія, директору вдалося отримати згоду батьків одного класу. Уляна знайшла меценатів для купівлі молокомату - це була федерація регбі, уявіть. Всі питання з доставкою вирішував Денис Перцев. У лабораторії Ескулаб дітям зробили всі дороговартісні дослідження крові за власний кошт. Професорка Наталя Кеч - за допомогою УЗД-денситометра виміряла нашим дітям щільність кісток.
А молоко дітям - свіже, гатунку екстра, щодня привозили з Тернопільського молокозаводу, тут допоміг Андрій Дикун.
Пізніше до нас доєдналася Вінницька область, Лариса Білозір знайшла гроші на молокомат, та навіть відшукала селище для проекту - Томашпіль, з чудовою школою та навіть кабінетом стоматолога для школярів! Аналізи, теж безкоштовно, робили в Сінево.
Як і очікувалось, результати виявились сумними - більшість дітей виявилися з суттєвою нестачею кальцію та вітаміну Д, а інколи - із критичним дефіцитом. Навіть лікарі сумнівалися, що нам вдасться виправити їх звичайним молоком.
…Але що б ви думали? От я пишу зараз це - і маю всі таблички з тими цифрами, лише за два місяці ми підняли кальцій нашим дітям на 5, 10, а інколи навіть на 20 відсотків!
І ви б бачили те щастя, коли вони пили молоко з красунчика-молокомата. Щоправда, робітниці їдальні перший час хотіли гріти те молоко, та тепле - діти пити не хотіли.
Тепер Уляні вдалося знайти підримку в міськраді, от-от діти будуть пити молоко скрізь по місту! Хоча б менші класи. Сподіваюсь, вдасться все і у Томашполі.
Знаю, що у в такому собі селі Давидів після нашого першого сюжету самі по собі на сесії сільради прийняли молочну програму і вирішили давати дітям молоко. Чи це не диво!
Мрію, що доєднається моє рідне Дніпро.
Хоч так, хоч потрошку. Але я вірю, що наша школа стане місцем, де діти будуть здобувати, а не втрачати здоров’я. Бачу, скільки людей цього прагне.
Дякую всім цим людям, а також нашій суперкоманді на 1+1 - за можливість створювати дещо більше, ніж просто журналістика.
