Пацик сидить в барі, смачно затягується кальяном та крізь дим споглядає за дівчатами. Він розслаблений, на обличчі розповзлося нагла сита посмішка. Рукою, дуже ліниво він покликав кельнера:
- Гарсон, повтори віскі.
Військовий комісар вже вп'яте стукає у двері квартири пацика, аби вручити йому повістку. Але для нього, пацик за кордоном...
В цей час, в одній з палат госпіталя, молодий хлопчина слухає, як лікар пояснює йому про операцію, яку йому завтра мають зробити внаслідок поранення. А в квартирі жінка, вкотре вже , розглядає фотографію сина. Він загинув на війні. Там - на Донбасі, такі ж, як і пацик з бару, сидять в холодній палатці та по-дитячому радіють гарячому чаю. Що буде за кілька хвилин, вони не знають.
А тепер скажіть, чому дії Олександра Тіщенка повинні викликати у мене осуд? Саме таких "пациків" він виловлював у Кривій Липі, і саме їхні імена виставив у Фейсбуці.
Так. За законом, він не правий. Але чи дав йому закон інструмент, яким він може без порушень відправляти ухилянтів в армію?
З моральної точки зору, я на стороні військового комісара.
