Ніколи би не подумав, що мєнтів з райвідділу можуть закинути за 2 км від Донецька. Чесно кажучи, думав, що порвав я з тою війною назавше: приціл віддав, аптечку повернув. Але ні..
Приходить зранку на нараду таваріщ начальник і каже: хто з дільничних був в АТО зайдіть до мене. І ощасливлюють нас з Євгеном (колега, який також перевівся з бат. Львів), що прийшла телеграма, згідно якої нас відправляють на схід.
В райвідділі, до речі, більше 100 людей працює, а дають таку честь нам двом, які відбули своє ще з 2014 до 2016 включно. У мене 8 ротацій та більше року безпосереднього перебування на сході. Чому ж як ви думаєте саме нас? А тому, що держава економить на видачі УБДшок та викликає вже людей зі статусом: учасник бойових дій. Але і тут не сходиться, бо в райвідділі всього 15 учасників, а не два. І ті 13 учасників мають одну, максимум дві ходки, а пільгами користуються такими самими. А не їдуть вони, бо хтось на лікарняному, в когось робота, в когось день народження, в когось діарея і т.п. тому їдите ви. На пропозицію кинути жереб між 15 учасниками, таваріщ начальник відповів відмовою. Чому? Патамуштогладіолус. Сам правда виразив бажання їхати, але каже, що його генерал не відпускає. Walera Sereda, відпустіть, людина ж так проситься.
І вуаля.. через два дні я на місці.
Збираюся вас потішити історіями про рехвормовану поліцію якщо буде буде надхнення.
Але все загалом 4.5.0.
