У Садового остаточно збожеволіли – запроваджують акредитацію для журналістів. Ні, те, що її запроваджують – добре, це нормальна практика. Але, як повідомляють у прес-службі Львівської мерії: «Відтепер журналісти матимуть змогу відвідувати пленарні засідання лише за наявності редакційних посвідчень та відповідної акредитації. Таке рішення було прийнято на колегії сьогодні».
Перед тим, як перейти до основного, зауважу: а якого біса колегія, тобто голови фракцій, вкупі з мером і секретарем ради приймають рішення, яке на виході є чимось на кшталт місцевого закону. У нас у Львові тепер з’явився новий орган місцевого самоврядування – колегія? Сподіваюся, що все таки щось наплутали в прес-службі і голови фракцій не зрушилися глуздом разом із мером.
Тепер щодо основного. Озвучене рішення, ким би воно не було прийняте (до речі, що значить вирішили, а хто підписав?) прямо порушує Закон України «Про інформацію». Абзац другий частини 1 ст. 26 згаданого Закону передбачає: «Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень».
Як вже неодноразово роз’яснювали медіа-юристи, акредитаційні правовідносини можна визначити як односторонні (тобто права наявні лише в акредитованих, а обов̕̕язки – в акредитуючого органу). Суть акредитації зводиться до наступних обов̕̕язків даного органу перед акредитованими:
- сприяти провадженню професійної діяльності журналістами;
- завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та ін. публічних заходів;
- надавати їм інформацію, призначену для ЗМІ;
- сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових осіб (ч. 4 ст. 26 Закону).
Тобто якщо я, Роман Онишкевич, не акредитувався, я не можу вимагати якогось сприяння. Тобто можу, але мене мають підстави послати… по акредитацію. Однак відсутність у мене такої жодним чином не дає підстав не пропускати мене на публічні заходи у Ратушу. Може, для моєї журналістської діяльності мені достатньо бути присутнім на пленарному засіданні і жодних додаткових послуг від дівчаток з прес-служби я не потребую. Якщо ж мене хтось не впускатиме, це вже, панове мер і вельмишановні члени колегії, пряме перешкоджання журналістській діяльності, що тягне за собою вашу кримінальну відповідальність. До речі, а хто в разі чого мав би відповідати? Може є якийсь юридично правомірний документ – розпорядження міського голови, рішення сесії чи виконкому? Тобто ЖОДНОГО РІШЕННЯ не має. Все це туфта.
Сподіваюся, мої колеги добре знають свої законодавчо прописані права та не будуть підігрувати клоунам з Ратуші.
