Часто серед військових, поліцейських чи нацгвардійців побутує думка, що жінка на службі – це зайвий баласт. Вона, мовляв, короткий час працює, а потім йде в декрет, а установа змушена їй його ще й оплачувати. Тобто користі жодної, одні збитки!
Але чи це дійсно так?
Щоб перевірити спрямувала запити до СБУ, МВС та Міноборони з проханням надати інформацію про кількість жінок-службовців в 2014-2018 роках та проінформувати скільки з них пішли у оплачувану відпустку по догляду за дитиною.
Цифри спростовують міф про марну працю жінки. Ось дані за 2018 рік:
В СБУ лише 9% від кількості усіх працюючих жінок пішло в декрет на три роки;
В Національній поліції - лише 4%;
В Збройних силах України – 8% (враховуючи неоплачувану відпустку до 6-річного віку дитини).
Динаміка за останні чотири роки стабільна. В СБУ та поліції кількість жінок, які йдуть з робочого місця в декрет, навіть зменшилась. Цифри цілком співставні з цивільними державними установами. Тобто жодної змови жінок щодо викачування грошей із силовиків за рахунок декретних відпусток не існує!
Сумлінність та ефективність жінок-службовців (як і чоловіків) визначається особистісними, а не статевими факторами. Тому всі розмови про «дармоїдство» поліціянток, спецслужбовок чи військовослужбовок – це типові відмовки через небажання чоловічих колективів впускати жінок до свого середовища.
Поки що цей міф широко побутує в силових структурах, але з кожним роком ситуація змінюється. Все більше жінок вступають до лав воєнізованих служб та виконують там роботу, яка ще не так давно вважалась виключно чоловічою. Наша армія типовий тому приклад. В 2014 році там проходили військову службу 16,5 тис. жінок, а зараз – вже 24,9 тис. Вони перебувають в самому пеклі війни й проявляють дивовижний героїзм, стоїчно зносять всі труднощі та несуть втрати. Я пишаюсь кожною жінкою, яка попри стереотипи, реалізує себе в армії, поліції, Нацгвардії чи в СБУ й, сподіваюсь, скоро вони викорінять усі принизливі гендерні міфи.
Джерело: Ірина Суслова
