Щоб обійняти посаду якогось начальника канцелярії органу влади найнижчої ланки (наприклад районної адміністрації тощо) треба пройти конкурс, здати тести, пройти співбесіду, минувати ще й інші "кола пекла", передбачені ЗУ "Про державну службу", в той час коли, щоб стати заступником будь-якого міністра, не треба нічого, бо відповідно до ч.3 ст.3 ЗУ "Про державну службу" на заступників міністра вимоги до держслужбовців не поширюються.
Щоб стати заступником міністра треба всього лиш мати 18 років, володіти державною мовою, мати вищу освіту (будь-яку) та, звичайно ж, помах руки прем'єра у вигляді підпису на розпорядженні про призначення. От тому ми і чуємо останнім часом, що заступником міністра призначили то 23-річну дівчину, то 27-річну дівчину, то ще когось.
Починається галас, який стихає за тиждень-другий. Але й ніхто не хоче задуматись, що саме завдяки таким законам та такій "закритості" влади в умовах сучасного неофеодалізму цементується кумівство. Але це давно не кумівство, а мафія. А мафія, як відомо безсмертна. Чи я помиляюсь? Питання риторичне...
