Уряд Гройсмана знову змагається сам зі собою в абсурдності. Тепер у Кабміні хочуть, аби борг за житлово-комунальні послуги у 86 мільярдів гривень, який продовжує зростати, частково сплатили ті українці, які й так справно сплачують штучно завищені тарифи.
Чиновники вирішили, що частину боргів будуть покривати споживачі, які, економлячи на всьому, досі сплачували зазначені в платіжках суми. Просто при формуванні тарифу враховуватимуть й відсоток боргів.
Нагадаю, ще навесні 2017 року парламент схвалив проект закону щодо погашення 30 мільярдів гривень боргів за електричну енергію, при цьому частину – коштом державного бюджету, а решту – спеціальною надбавкою всім споживачам у тариф на електроенергію. «Геніальність» можновладців полягає в тому, що хто платить має заплатити й за тих, хто не платить.
Утім, як мовиться, диявол завжди ховається у деталях. А підконтрольна президенту НКРЕКП, яка, власне, останнім часом ледь не щомісяця затверджує все вищі й вищі тарифи, оприлюднюючи інформацію, що заборгованість за електроенергію в Україні зросла до 33,6 млрд грн., яку миттєво підхопили усі українські ЗМІ, чомусь «забула» уточнити, що борги населення за електроенергію становлять майже 5 мільярдів гривень, а решта – це кошти підприємств і бюджетних установ.
Враховуючи, що приріст заборгованості за рік становив 16% – з яких НКРЕКП, знову ж таки, не виділяє окремо борг населення, тобто менше, ніж загальна цифра боргу українців. Стає очевидним, що левову частку невиплат складають борги обленерго, які нині належать трьом одіозним українським олігархам та й досі, на п’ятий рік війни, ще двом компаніям із Російської Федерації.
До слова, борги за світло – ще «квіточки» у порівнянні із рештою комунальних заборгованостей українських споживачів «побутових благ». А вони на кінець грудня складали направду катастрофічні суми: за газ – 26,4 млрд грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 16,7 млрд, за утримання будинків та прибудинкових територій – 4,0 млрд, за холодну воду та водовідведення – 3,1 млрд.
Трагізму в цій ситуації додає й те, що державний регулятор у випадку заборгованості за комунальні послуги, яка в сумі складає понад 35 тисяч гривень, може відібрати квартиру й примусово продати її. Тут на життєві обставини ніхто не зважатиме…
Зараз за фактом рахунки за комуналку не закриті у кожної п’ятої квартири в типовій багатоповерхівці. І навіть українці з високим достатком не поспішають розрахуватися за послуги. При цьому половина з них просто накопичує борги, а інша переходить в режим суворої економії, щоб якось справитися з непідйомними платежами.
То чи є це країна, про яку ми мріємо? Риторичне питання…
