Українська держава повинна відновити історичну справедливість і офіційно визнати депортацією примусове переселення осіб українського походження з території Польської Народної Республіки у середині минулого століття.
З цією метою у Верховній Раді з перших дні роботи парламенту IX скликання зареєстрували проєкт закону №2038 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки».
Проєкт закону спільно напрацювали з представниками громадських організацій, що опікуються проблемами родин, які були вимушено депортовані із Закерзоння. Законодавчу ініціативу підписали кілька десятків народних депутатів з різних політичних сил. У ньому, зокрема, йдеться про насильницьке вигнання, яке відбувалося за умовами Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі й польських громадян з території УРСР.
Важливо, що законопроєкт пропонує розширити поняття «депортація» на українців, яких примусово переселили з місць постійного проживання на території Польщі у 1944-1951 роках на підставі рішень колишнього СРСР та Польської Народної Республіки. Права цих людей було грубо порушено, тож держава повинна нарешті визнати цей злочин на офіційному рівні.
Як зазначає у своїй праці Тарас Шах, член УВАН, заслужений вчитель України, щоб прискорити процес виселення українців з Польщі, урядові чиновники застосували різні форми утисків , включно з фізичним знущанням та вбивствами: «Найвідоміші злочини польського війська супроти українського мирного населення – вбивства у січні та квітні 1946 р. у селі Завадка Морохівська – 73 жертви, селі Терка у липні того ж 1946 р.- 33 жертви. Ці насильства мали на меті «переконати» українців покинути територію Польщі».
Документ також передбачає відшкодування матеріальних та моральних збитків депортованим громадянам шляхом виплати щорічної разової матеріальної допомоги, розмір якої має встановлювати Кабінет Міністрів. Крім того, автори проєкту закону пропонують надати право примусово депортованим особам користуватися всіма пільгами, передбаченими Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Україна досі офіційно не визнала, що насильницька депортація за участю війська була такою, що порушила права людини. Цим громадянам досі не відшкодовано ані матеріальні, ані моральні збитки. Це несправедливо й не по-людськи. Також відзначу, що у минулому скликанні ВР цьому законопроєкт не приділили достатньої уваги, хоча у нас була, ніби то, «проєвропейська більшість. Хоча це питання є важливим для відновлення історичної справедливості стосовно зазначеної категорії осіб.
За офіційною інформацією у 1944-1946 роках з території ПНР до СРСР переселили понад 482 тисячі осіб. Ще майже 50 тисяч українців депортували з 1946 по 1951 рік.
Профільний комітет парламенту з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, зважаючи на суспільну значущість законопроєкту прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу наш проєкт Закону України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки.
