Всі старші люди пам’ятають колосальний скетч Аркадія Райкіна про логопеда з його «дефектами фікції»! А це адресувалось політикам, мова яких буває просто жахлива. І претендують, як той логопед, керувати тим, чим зовсім не вміють.
От Михайло Горбачов – весь час вимовляв «Азейбержан».
І народ жартував – він не може вимовити, бо не знає взагалі, де то!
Або міністр закордонних справ СССР Едуард Шеварднадзе, що брав участь в переговорах з американцями по обмеженню озброєнь і вимовляв «крилятиє ракети».
І знову були жарти, що до крилатих ракет він і не підійшов.
Не кажемо вже про Леоніда Ільїча, у якого була погано вставлена штучна щелепа і він мучився постійно в виступах з словом «сістематіческі».
Весь савецький народ ридав, коли чув «сіські-масіські».
Молотов пише в своїх спогадах , що Брежнєв некультурна людина, бо каже «конкректно». А ще Брежнев завжди говорив неправильно «Шавернадзе». Ну що поробиш, комуняки. Бо освічені вони завжди були слабо.
Відомо будо, що вони в більшості вчилися в ЦПШ, що означало Цeнтральну партійну школу, а народ сміявся, що це була двокласна старорежимна Церковно приходська школа.
Молотов був інтелектуалом серед сталінців, бо закінчив 4 курси Петербурзької політехніки. Інші і близько до університетів не підходили. Тобто їх просто не допускали, бо були темні і дурні.
Так Молотов пише, що в них таких в керівництві СРСР було багато –от один говорив «Аргарне питання». Калінін казав «компріміс» чи «періюд». Сам Ленін казав неправильно «буржазія».
У нас теж був партійний шеф у Львові Віктор Добрик, який не міг вимовити прізвище видатного шахового тренера Віктора Карта і говорив – то тренер Крат, то тренер Крап, то тренер Карп.
Гросмейстер Олег Романишин стверджував, що партбонза говорив це «Карп» - спеціально!
І того шлейфу, що тягнувся за фікцією комуняків, позбутися тяжко. Ну для них і їх наступників, що захопили владу в країні, українська мова є так само важка і чужа, як для нас китайська. Їх перли, типу кровосісі, можуть увійти в словники суржику.
Nе знаю, але «папєрєднікі» все одно ввійшли в історію народного сміху.
