І проблема не лише в тому, що на офіційному рівні це страшне слово ховається за евфемізмом АТО. Досі більшість українців (за винятком відносно незначної кількості учасників бойових дій, їх родичів, волонтерів, частини біженців) тікають від цього усвідомлення. Вони хочуть жити так ніби не відбувається нічого особливого, що мало б вплинути на їх особисте життя.
Звідси таке несприйняття будь-яких обмежень (фестивалів з російськими спонсорами, виступів виконавців чи соцмереж). Звідси така гостра реакція на моє заувження, що ворог використає проти нас усе, що досі єднає з ним.
Ключова особливість цієї війни, яка дозволяє вважати її незвичною - не в поєднанні бойових дій та інформаційних атак, не в співпраці між регулярними військами та терористичним групами (всі ці гібридні ознаки можемо знайти в історії), а в запереченні самого факту, що вона є. Невипадково війна почалася з "іх там нєт". Для Путіна - це чудовий інструмент зняти із себе відповідальність за злочин агресії на міжнародному рівні, заспокоїти незадоволених у власній країні і головне демобілізувати українців.
"Перемогти ворога перш ніж він усвідомив, що війна почалася" - саме такої стратегії, не описаної у Сунь Цзи, дотримується російський диктатор.
