Історія з так званим "малехівським прецедентом" отримала своє логічне продовження. На днях сумнозвісний ОАСК взяв до розгляду наступну справу села Малехова проти Львівської міської територіальної громади.Цього разу предметом оскарження є скасування постанови про результати місцевих виборів до Львівської міської ради, які відбулися 25 жовтня 2020 року.
Підставою для цього стало попереднє сумнівне рішення цього ж суду від червня 2021 року, яке визнало розпорядження уряду щодо приєднання села Малехів до Львівської міської територіальної громади незаконним. Касація у цій справі залишила рішення ОАСКу без змін.
Не відмовивши позивачу у прийняті даної справи до розгляду Окружний адміністративний суд Києва надалі керується аргументами правової казуїстики - пошуку формальних правових підстав, які очевидно, існують. Проте у будь-якому разі це має мало спільного із поняттям справедливості, істинного правосуддя чи захистом інтересів громади Малехова (на відміну від інтересів окремих її представників).
Це класична історія прикриття буквою закону всупереч духу права.
Поки не зрозуміло, яким буде рішення суду по новій справі, проте спостерігаючи за подіями довкола Малехова не можна виключати, що воно може бути позитивним (sic!). Сьогодні це звучить не так абсурдно як раніше, коли суд своїм попереднім рішенням породив "малехівський прецедент" - де-юре Малехів тепер не є частиною Львівської міської територіальної громади, хоча де-факто залишається у її складі через відсутність правових механізмів виконання цього рішення. Проте суд ця обставина жодним чином не хвилює.
Подальша абсурдація ситуації зі спробою визнанням місцевих виборів у Львові недійсними на цій підставі це ніщо інше як цілеспрямована діяльність для створення політико-правового хаосу. Оскільки у разі позитивного рішення суду виконати його також буде неможливо, оскільки серед підстав для проведення позачергових місцевих виборів немає зміни адміністративно-територіальних меж територіальної громади.
Проте, на перший погляд, ситуація правової невизначеності може мати лише тимчасовий перехідний характер перед неочевидною сьогодні політичною кон'юнктурою 2022 року. Серія абсурдних судових рішень в якийсь момент можуть отримати правове поле для можливості їх виконання. Для цього необхідно внести ряд змін у законодавство, зокрема виборче і децентралізаційне.
Того, хто знайомий з українською політичною дійсністю навряд чи здивуєш політичним волюнтаризмом. На жаль, багато українських політиків так чи інакше намагалися підганяти правове поле під необхідну їм політичну кон'юнктуру, іноді заднім числом. Не зрозуміло (принаймні нам) чи планується у найближчому майбутньому скористатися цією ситуацією правового хаосу, проте щонайменше влада отримує "больову точку" для тиску на місцеве самоврядування.
Іншим негативним ефектом від "мелехівського абсурду" є те, що він може бути поганим прецедентом для інших територіальних громад, де існують протиріччя та незгоди з рішенням уряду про формування меж громад на підставі перспективних планів обласних державних адміністрацій. Якщо суди за прикладом Малехова почнуть також приймати позитивні рішення, то це шлях до деДецентралізації, що ставить під сумнів успішність першого етапу адміністративно-територіальної реформи в Україні.
Поміж іншим нагадаю, що у жовтні-листопаді 2020 року, відразу після встановлення результатів голосування, окремі суб'єкти виборчого процесу безуспішно намагалися скасувати їх у Львівському окружному адміністративному суді, ініціювавши три судові позови. Не включено, що "малехівський прецедент" безпосередньо або опосередковано ініційований з одного й того ж центру політичного впливу. Крім цього малоймовірно, що подібні політико-правові рішення приймаються на рівні Львова чи тим більше Малехова. А тому вигодонабувачів варто шукати десь у Києві. Хоча для деяких львівських бенефіціарів від цього також щось перепаде.
