Вчора мені винесли мозок коментарі про святкування Різдва. Перший, мовляв, мої предки тоді то святкували, і я тоді святкуватиму. Другий, мовляв, по барабану нам весь світ, ми українці - іниє, у нас свої, намолені, дні.
Що ж, одягайтесь пристойно, беріть буханку хліба, ідем до предків, шукати ті, особливі дні.
Спочатку про людство взагалі.
Всі, відомі людству, цивілізації і культури, знали і шанували два найважливіші цикли в житті людини - небесний (сонячний) і земний (с/г роботи). Сонячний цикл був одним на всіх (з різницею в кілька годин), а роботи на землі починались у різний час, тож початок цього циклу був у кожного свій.
І хто як хотів, так і рахував цей цикл. Наприклад, у римлян, у році було 10 місяців (зима рахувалась, як один місяць). Це шопопало у 43 році нашої ери прибрав Юлій Цезар, запровадивши юліанський календар. Саме згідно цього календаря Новий рік починався 1 січня. Впроваджувався він довго й нудно, в Європі, наприклад, аж до середньовіччя ще хто коли хотів, тоді й святкував початок Нового року.
І до цього срачу у світі додався ще один срач. Християнство. Не як релігія, а як святкування певних, визначних для цієї релігії, дат. Однією з яких є дата народження Христа. 400 довгих років точились суперечки з приводу, коли ж саме зійшла та Віфлеємська зірка на небі...
І у 431 році, щоб вирішити цю проблему, зібрався Ефейський, він же Третій Всесвітній, церковний собор. Саме на ньому вирішили прив'язати всі церковні свята до свят поклоніння Сонцю. Чому? Відповідь очевидна, сонячний цикл шанували всі і цей цикл був однаковий для всіх. Сонце у всіх народжувалось в один і той же день, то чому б в цей день не народитись Ісусу Христу? Просте рішення виявилось геніальним.
І тільки людство прийняло ці два нововведення і заспокоїлось, біда прийшла, звідки не чекали. Папі Григорію XІІІ принесли свіжі розрахунки. Виявляється, юліанський календар не точний. І дні сили (сонячний цикл), які шанувались людством тисячами років, зміщені у часі на 2 тижні. Воно б то й нічого, а раптом світ, коли дізнається, повернеться до вшанування сонячних днів? А воно церкві треба? Звісно, що ні. "Шляк би його трафив" - сказав папа Григорій і у 1582 році ввів нову (БІЛЬШ ТОЧНУ) календарну систему.
Думаєте, всі зразу кинулись її впроваджувати? Як би не так... Наймудрішими виявились католики. Сіли, порахували, зрозуміли, що зауваження слушне, взяли і перейшли. Ще в 16-му столітті перейшли.
Через 200 років до тями прийшли протестанти. У 18-му ст. на григоріанський календар перейшли протестанські країни.
Православні вирішили бикувати. Мовляв, за цим, новим календарем, Великдень (деколи) збігається з юдейським песахом, а іноді настає й раніше (справжнє неподобство) і на ета правослані пайтіть не могуть.
З часом, правда, частина православних (більша, до того ж, частина) отямилась, усвідомивши всю рагульність свого становища, і перейшла на святкування з прогресивним світом, а частина тупить і досі.
З усім світом розібрались, йдем до своїх предків.
Отже, трипільці. Жили 7000 років тому, на хвилиночку. Чи шанували сонячний цикл? Посуд, розмальований солярними (сонячними) знаками і обсерваторія, знайдена в с. Козаровичі Вишгородського району на Київщині, говорять самі на себе.
Цикл робіт на землі у нас починався, звісно, навесні. Швидше за все, десь в районі весняного рівнодення, це природньо і шана до сонячного циклу врахована. Так думаю, до речі, не тільки я.
Це і був наш Новий рік. Докази? У новорічних щедрівках. У них прилітають до нас ластівочки, у них примножується худоба (ягнята, телята...). У посіваннях зерном, коли наші предки вітали один одного з настанням нового посівного сезону. І ще один важливий нюанс, на який варто звернути увагу саме зараз. Він у нашій мові. Нові сонце і місяць у нас і зараз НАРОДЖУЮТЬСЯ, а Новий рік приходить, настає.
Так тривало довжелезних 5900 років. Отут виникає питання? Як думаєте, дні сили (сонячний цикл, власне) встигли як слід намолитись?
Але ідем далі. Русь, з Хрещеннням, почала впроваджувати і юліанський календар. Спочатку Новий рік вирішено було святкувати 1 березня. Це найближчий початок місяця до рівнодення, а отже найзручніший.
Згодом, коли християнство пустило коріння, святкування Нового року перенесли на 1 вересня. Згідно ухвали Візайнтійської церкви. До речі, церковний новий рік донині настає саме в цей день.
І тільки в 1362 році на землях, що входили до Великого князівства Литовського, а потім Речі Посполитої, було введено святкування Нового року 1 січня. Отак весняні ластівочки почали прилітати в українців (наших предків) 31 грудня, а зерно сіятись 1 січня.
І були б ми разом з усім, прогресивним, світом, якби не раша. Шо у них там з календарем було, я не знаю, але на святкування Нового року 1 січня вони вийшли тільки у 1699 році, указом таваріща Пєті. І то тільки на юліанський варіант. А на григоріанський календар раша-імперія відмовилась переходити категорично. Чому? Мабуть, ідея протистояння всьому світу була у них завжди. Ну подобається їм вірити у те, що вони іниє.
І ще. Тут слід зауважити, що до 1918 року раша (а разом з нею і українці) святкували Різдво 25 грудня. Просто 25 грудня у цій частині світу наставало на 2 тижні пізніше, ніж у всього світу. А шо? Ми ж іниє.
У 1918-му більшовики таки перейшли на григоріанський календар. Думаю, це було пов'язане з баблом. Робін Гуди, що награбували у багатих, не дуже то хотіли ділитись з бідними, тому грошики вклали у закордонні банки. А потім почали плутатись у датах, коли ж їм відсотки щомісячні нараховують. Це моя особиста версія, тому цей абзац можна взагалі не читати.
Але повернемось до наших баранів. Оскільки більшовики спочатку проголошували себе безбожниками (в смислі, атеїстами), то на григоріанський календар перейшла тільки світська частина недоімперії. Шо там у папов, не цікаво було. А попи, між тим, вперлись рогом. Ну, іниє ж. Махач там цікавенний був між церквою і владою, але про це іншим разом.
Наразі виключно про Різдво. Відомо, що з 1918-го по 1929-й совєти таки писали в своїх календарях, що Різдво святкується 25 грудня (і це вже було по григоріанському кадендарю), але нарід, звісно ж, святкував так, як раніше, на 2 тижні пізніше. І одного разу влада вирішила, до всіх своїх проблем ще цю додавати не варто і Різдво загніздилось в січні, 6-го числа.
Хух. Висновки
1. Говорячи про предків, завжди уточнюйте, кого конкретно ви маєте на увазі, який період історії своєї землі?
2. Говорячи про намолені дні (дні сили) спочатку вирахуйте, який день насправді намолений протягом 7000 років, а який штучно і сумнівно протягом останньої тисячі?
3. Запитайте себе, чому ми колядуємо на Різдво? Адже, Коляда - це народження нового сонця, це 25 грудня. І тут уже, як в приказці про хрестик і труси...
4. Запитайте себе, ми, взагалі, розумні істоти, здатні навчатись чи досі тягатимем імперську мантру про іних? А імперські мантри, як відомо, дуже заважають незалежності. Зважте і на це.
З РІздвом Христовим всіх, хто дочитав! З намоленим віками днем сили! Здоров'я у тілі і розумі вам!
