Законопроєкт №5655 потрібно доопрацювати.
Кілька років очолював комісію, яка штрафує за руйнування пам’яток архітектури
То був дуже насичений період мого життя. Були і суди, і погрози, м’яко кажучи, не прості ситуації.
Але за цей період були сотні штрафів за незаконні вибиття в пам’ятках архітектури, перепланування, руйнування.
До такого механізму йшли ми довго і важко. Адже раніше було так, що хтось десь в Києві в міністерстві має контролювати і складати штрафи за руйнування пам’яток тут у Львові.
Як це мало працювати тут на місці? А ніяк.
Тоді вдалось разом з Міністерством Культури знайти рішення щодо адмін комісій. Я очолив цю адмін комісію. Штрафи для фізичних осіб – 1700 грн, для юридичних осіб – 170 000 грн. Не ідеал, але хоч щось.
Звичайно цей механізм не досконалий. І його треба вдосконалювати. Але таким чином вдалось відстояти не одну пам’ятку.
Мабуть, пам’ятаєте також нашу ініціативу, збільшити штрафи за руйнування пам’яток архітектури в 100 разів.
І тут найцікавіше: така ініціатива підтримана не була.
Натомість нещодавно в рекордно швидкий час – був проголосований інший законопроєкт 5655.
Чому я про нього пишу?
Цей закон був прийнятий дуже швидко. І в ньому «прекрасно все». По факту в міст забирають будь-які важелі щодо контролю за будівництвом в тих самих містах.
Одразу хочу сказати, що я проти узагальнень. І у випадку цього закону також. Знаю, що були правильні думки цифровізуати багато процесів. Але, на жаль, вийшло щось інше
До прикладу: а що буде зі збереження пам’яток архітектури. Як це все працюватиме?
Тут все дуже і дуже погано. Давайте чесно і дуже просто розберемо лише кілька пунктів:
- Міста, тобто міські ради, а простіше управління охорони історичного середовища позбавлені прав у питаннях охорони культурної спадщини в процесі будівництва, а також позбавляються повноважень на видачу висновків щодо проєктів реставрації пам’яток, проєктів будівництва в межах історичного ареалу.
- Є ще й така стаття, що по факту дозволяє “погодження за замовчуванням” проєктної документації на реставрацію пам’яток культурної спадщини.
- Ще інша стаття проєкту закону дозволяє через залучення умовного “фахівця з охорони культурної спадщини”, а не органу охорони культурної спадщини, до “експертизи” проєктної документації у разі нового будівництва у межах історичних ареалів, територій пам’яток тощо.
- Міста не зможуть контролювати будівництво. Для цього мають бути залучені приватні контролери. Але навіть вони обмежуються приписами.
Є ще багато інших пунктів. І ось постає питання – а в кого питати, якщо щось… хто буде відповідати. І взагалі для чого і для кого цей закон.
У Львові, як і в інших містах, ви можете побачити як закриті від потенційних загроз ворога пам’ятники та історичні об’єкти.
Але як захистити ті самі пам’ятки від такого закону – ось це питання.
Ще раз акцентую: сьогоднішня ситуація зокрема у сфері охорони пам’яток архітектури потребує змін. Але до покращення, а не до погіршення!
На жаль, десь так це все виглядає.
Моя пропозиція дуже проста. Закон треба доопрацювати. І лише тоді підписувати.
