Це була єдина людина в світі, перед якою я знімав шапку, бо рідко в капелюсі.
Він вів екскурсію…
Я підходив:
- «Слава Ісусу Христу»
- «Як ся маєте»?
Він теж оголяв свою історичну голову і кидав кілька фраз львівським балаком.
Туристи, учасники екскурсії з чудуванням дивились на портал в минуле…
…
Тепер і ти полинув у минуле… Тепер ніколи не буде, як було ще в п’ятницю…
Бувай. Ти любив Львів. Львів любить тебе.
Пам'яті Петра Радковця
