Сьогодні їздив знову в село. Під час обіду і після нього, проводив лекцію для родичів про сортування сміття, як зробити місто чистим, що для цього потрібно. А також про шкоду, яку родичі наносять довкіллю закопуючи ТПВ у землю в полі. Перша лекція була складна. Багато заперечень, питань. але під кінець розмови промені надії почали пробиватись у свідомості родичів. На другу суботу впевнений лекція буде більш дієва.
На сьогоднішній день, питання спалювання листя, трави у Львові вирішено на законодавчому рівні. В селі на жаль бувають випадки, коли люди дальше спалюють бадилля, солому, листя, траву.
В Україні низкою чинних законодавчо-нормативних актів заборонено спалювання листя і побутові відходи, а саме: ст. 50 Конституції України, ст. 9 та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, при умові дотримання відповідних умов.
Згідно ст. 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність осіб (керівників підприємств, господарств), які допускають спалювання сухої рослинності на своїй території.
Стосовно сміттєспалювального заводу.
Згідно з Кіотським протоколом, до якого, як відомо, приєдналася й Україна, до 2015 року в Європі мали бути ліквідовані всі сміттєві звалища. Зрозуміло, що працюватимуть ССЗ, — в Україні вони будуватимуться, а старі модернізуватимуться. Найголовніше в іншому: відходи мають сортуватися біля будинків, оскільки сміття, яке вилежало добу в контейнерах або побувало в сміттєвозах, — утилізації вже, на жаль, не підлягає.
Іноді можна також почути термін «знешкодження відходів». Зрозуміло, що побутове сміття, значну частину якого складає органіка, являє собою небезпеку для навколишнього середовища та здоров’я людей.
Розкладаючись, воно розповсюджує неприємний запах, в ньому розмножуються хвороботворні мікроорганізми та переносники захворювань (наприклад, пацюки),утворюється отруйний інфільтрат. Однак при спалюванні цього сміття виникають нові проблеми – утворюється велика кількість СО2, токсичного попелу та агресивних хімічних сполук, що потрапляють в грунт та атмосферу (докладніше про них – далі).
От і виходить, що ліки шкідливіші за саму хворобу. Тому спалювання побутових відходів не можна з чистою совістю назвати їх знешкодженням.
Шлаки являють собою сипучу речовину чорного кольору — це не згорілі рештки відходів, до складу яких входять поліароматичні вуглеводні (ПАВ),діоксини, інші органічні токсиканти та важкі метали (Zn, Pb, Cu, Ni, Cr, Cd та As). Об’єм шлаку складає приблизно третину від вихідного об’єму відходів. Зазвичай шлаки ховають на полігонах, бажано з непроникним дном.
Існують також пропозиції щодо їх використання в будівельній промисловості. Робляться спроби примішувати шлаки в дорожні покриття, бетонні блоки (звідси – термін «шлакобетон»), бордюрні камені і навіть виготовляти з них шлаковату для утеплення будівель. Доцільність цих експериментів лишається сумнівною, оскільки безпечність таких матеріалів досі не доведено. Деякі дослідники вважають, що токсичні речовини зі шлаків можуть вимиватися (особливо кислотними дощами) чи вивітрюватися, створюючи стійке джерело забруднення.
Дим, що виділяється при згорянні сміття, містить дрібний попіл та гази.
Ці речовини називають Продуктами Неповного Згоряння (ПНЗ). Це ароматичні вуглеводні та їх хлоровані похідні, феноли та хлорфеноли, бром- та азот заміщені речовини, і, нарешті, поліхлоровані дибензодіоксини (ПХДД), -фурани (ПХДФ) та -біфеніли(ПХБ).
Останні формують групу сумнозвісних діоксинів, відомих своєю канцерогенною дією. До ПНЗ також відносять газоподібні соляну HCl та сірчану SO2 кислоти, оксиди азоту NOx та чадний газ CO. Окрім того, до складу летючого попелу входять мідь,кадмій та ртуть.
Для зменшення викидів цих шкідливих речовин в повітря на заводах використовують хімічні та механічні прийоми,зокрема встановлюють різноманітні фільтри. Нажаль, жодна фільтрувальна система не забезпечує повної очистки диму. Деяка частина шкідливих речовин потрапляє в атмосферу. До того ж виникає проблема знешкодження вловленого попелу і самих відпрацьованих фільтрів. Оскільки попіл являє собою речовину, ще токсичнішу за шлаки, поводження з ним вимагає особливої обережності. В ідеалі, його слід ізолювати від навколишнього середовища, наприклад, в спеціальному могильнику. Тут уже піднімається питання спорудження цих сховищ, їх вартості та надійності. В Україні попіл сміттєспалювальних заводів скидається на ті ж відкриті полігони,що і звичайне сміття.
Для того, щоб ТПВ краще горіли, на заводах використовують природний газ або формують спеціальні паливні брикети із додаванням горючих речовин.
Оскільки при такому спалюванні виділяється велика кількість тепла, його можна вловлювати і використовувати для енергетичних потреб підприємства чи на продаж. Це дозволяє компенсувати затрати на спалювання відходів. В глобальному плані цей підхід також забезпечує економію таких класичних невідновлюваних паливних ресурсів як вугілля, газ, мазут або нафта.
Прихильники сміттєспалювання використовують цей пункт як аргумент на користь будівництва подібних підприємств, називаючи їх навіть джерелом отримання «екологічно чистої» енергії. Однак оскільки функціонування сміттєспалювальних заводів створює низку екологічних проблем, то отримання тут тепло- та електроенергії можна розглядати лише, як спосіб компенсації витрат на спалювання відходів, очистки диму та захоронення решток. Спорудження нових заводів з основною метою отримання електроенергії є нонсенсом.
Власне,що ще хотів добавити.
Якщо нам для ОСББ нададуть приміщення, прес агрегат, сміттєві баки сучасного взірця для сортування сміття. Ми за деякий час зможемо організувати сортування ТПВ і переробку органіки. І ніякого ССЗ нам не буде потрібно!!! Викинути гроші на ССЗ чи витратити набагато менше на сортування сміття??? Зробити місто чистим без забруднення повітря чи ССЗ і просити знову гроші в ЄС на реконструкції, фільтри.
Я ПРОТИ СМІТТЄСПАЛЮВАЛЬНОГО ЗАВОДУ У ЛЬВОВІ!!!
Я ЗА СОРТУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕС І ЧИСТЕ ПОВІТРЯ!!!
