Вчора ввечері я була шокована й розгублена.
Вранці на холодну голову почала аналізувати ситуацію.
Зараз вже маю обережний оптимізм. І породжений він не діями влади, а реакцією суспільства.
Абсолютна більшість адекватних людей однозначно сприйняли напад на кордон як неприпустимий злочин. І навіть ті, хто виправдовував його діями влади, все ж саме шукав виправдання злочину.
Тобто в нас хоч і в зародку але формуються якісь державницькі цінності, безвідносні до політичних уподобань.
Друга обнадійлива річ - засвистана вчора у Львові Юля. Отже, ми хоч і маємо коротку пам'ять, але в результаті тривалого і наполегливого втовкмачування певний імунітет до безпринципних популістів і пул руконеподаваних все ж формується.
І це все — зародки того, що в майбутньому може захистити нас від популізму політиків. Для цього в суспільстві мають сформуватися певні абсолютні цінності та прийнятні і неприйнятні моделі поведінки, яких змушений буде дотримуватися будь-хто, хто прийде до влади.
Але це дійсно речі, які потрібно починати з себе, з найпростішого побутового рівня.
Як от неприйнятність купівлі російських продуктів, неприпустимість зневаги до державних символів, нетерпимість до "рішалова" на всіх рівнях, нерукоподання продажним журналістам. І т.д. і т.п.
Нам потрібно відійти від совкової ідеології ненависті до багатих, бо це руйнівна ідеологія. Натомість ми маємо навчитися не виправдовувати нечесно отримані статки, байдуже, чи це вілла Президента, побудована на державні гроші, чи квартира антикорупціонера, придбана на "гроші улюбленої людини", чи доріжка в подвір’ї сусіда, зроблена з плитки, поцупленої з сусідньої будови.
Інколи це здається нереальною задачею. Але ще зовсім недавно і прапор не був для нас цінністю, і на паркування на тротуарі й газоні ніхто не зважав, і сортуванням сміття ніхто не заморочувався.
Ми здатні змінити себе і суспільство навколо. Давайте починати з себе. І просто зараз. І саме це дасть нам страховку від популістів і злодіїв при владі, а не зміна облич у владних кріслах.
