Так, існує значний перелік нормативно-правових актів, де нібито учаснику бойових дій гарантується, зокрема, першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, тощо… І нібито нічого надзвичайного. Звертаєшся в раду, отримуєш дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в подальшому затверджуєш даний проект. І все, максимум за пів року ти щасливий володар земельної ділянки. Але зась. Не все так просто.
Дедалі частіше, особам, яким по справжньому відома ціна української землі, відмовляють у наданні зазначених дозволів з недолугих на це підстав. Надсилається відписка, з тексту якої вбачається на кшталт: землі нема, земля в оренді, документів недостатньо, не відповідає місце реєстрації, і т.д. і т.п.… І вся та єресь настільки обурює заявника, що той приходить до висновку, - що з калашем у руках на Луганщині, йому набагато легше було відстояти декілька гектарів, а ніж отримати 6-ть соток тут, дома.
І зовсім не тому, що популяція корумпованих чиновників має ризик значно зменшитися у своїй кількості найближчим часом, а саме з метою допомогти учасникам бойових дій зберегти свій час та нерви, пропоную поки озброїтися інформацією викладеною у нижче наведеній судовій практиці, та звернути особливу увагу на те, що учасники бойових дій наділені саме першочерговим правом. І незалежно від того, кому і за скільки клерк встиг пообіцяти земельну ділянку на яку Ви претендуєте, Ваше право все рівно буде першочерговим. Що і було доведено в судах.
Судова передісторія:
28 серпня 2015 року, учасник бойових дій звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га додаючи всі необхідні документи.
У відповіді від 29 вересня 2015 року, зазначалося, що учаснику бойових дій повертається клопотання разом з додатками, і що останній має право звернутися з новим клопотанням про виділення земельної ділянки, але, в іншому місці. Також було повідомлено, що вже 01 жовтня 2015 року на підставі Ухвали ЛМР дозвіл на розроблення проекту землеустрою було надано іншій особі.
Вважаючи таку відповідь порушенням прав, учасник бойових дій звернувся із адміністративним позовом до суду. Де за результатами розгляду позов було задоволено у повному обсязі. Із висновками першої інстанції погодився і апеляційний суд.
Справа № 461/2723/17, 20 грудня 2017 року, Галицький районний суд м. Львова, в складі:
головуючого судді Волоско І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне -10», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, зобов’язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась в суду з позовом до Львівської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне -10», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, зобов’язання до вчинення дій.
В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1, як учасник бойових дій, учасник АТО, 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки з огляду на законодавчі гарантії. В даному клопотанні просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі мені земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10. В клопотанні про виділення земельної ділянки від 28 серпня 2015 року, позивач наголосив, що відповідно до інформації отриманої від Відділу Держземагенства у м. Львові земельна ділянка щодо якої скеровується клопотання, у власності, оренді, користуванні інших осіб не перебуває. Тобто на дану земельну ділянку не виникали права у жодних юридичних та фізичних осіб. Тривалий час, позивач жодних відомостей щодо результатів розгляду не отримував, відтак скерувавши повторну заяву до Львівської міської ради, щоб отримати інформацію, лише на початку березня 2017 року, позивач отримав відповідь від Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради датовану 03.03.2017 року, з якої випливає, що відповідь на клопотання від 28 серпня 2015 року, Львівська міська рада надіслала рекомендованим листом ще 02 грудня 2015 року, яку позивач так і не отримував. Із відповіді від 29.09.2015 року, яка була прикріплена до відповіді 03.03.2017 року не вбачається прямої відповіді щодо задоволення клопотання чи вмотивованої відмови у його задоволенні, лише зазначено, що питання на сесії Львівської міської ради не розглядалося. Також, з відповіді 03.03.2017 року Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради стало відомо, що Ухвалою Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 року надано дозвіл ОСББ «Інструментальне-10» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Вважає, що клопотання про виділення земельної ділянки від 28 серпня 2015 року розглянуто з порушенням норм чинного в Україні законодавства, також, що зазначена ухвала порушує права позивача.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі, просили такий задовольнити, визнати протиправною та скасувати ухвалу від 01.10.2015 року.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Зазначили, що твердження позивача є безпідставними та не містять жодного законодавчого підґрунтя. Оскаржувану ухвалу вважає законною, прийнятою в межах компетенції Львівської міської ради, відповідно до норм чинного законодавства.
Представник третьої особи ОСББ «Інструментальне-10» ОСОБА_6 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили просили відмовити в задоволенні позову повністю.
Треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VІІПерехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальнимсудам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбаченийКонституцієюі законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь в антитерористичній операції - АТО, зокрема, його статус врегульований Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини 1 цієї статті зазначається, що першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва гарантується учасникам бойових дій.
Таким чином, ОСОБА_1 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки. В даному клопотанні просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10.
За результатами розгляду клопотання, ОСОБА_1 отримав відповідь-відмову, з якої вбачається, що на сесії Львівської міської ради клопотання розглянуто не було, з тих підстав, що не дотримано порядок звернення, а тому таке повертається.
Статтею 15 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Відповідь за результатами розгляду заяв в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах питань. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
А у відповідності до статті 20 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено, що, звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
У відповідності до статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Згідно з п. 34 статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
В статті 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначається, що сільська, селищна, міська, районну у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. У відповідності до ч. 5 цієї статті, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
З огляду на вище зазначене законодавство, необхідно дійти висновку, що клопотання про виділення земельної ділянки повинно розглядатись виключно на сесіях Львівської міської ради.
У відповіді від 29 вересня 2015 року, зазначалося, що позивачу повертаються клопотання разом з додатками, і що останній має право звернутися з новим клопотанням про виділення земельної ділянки, але, в іншому місці. Також, у відповіді позивача було повідомлено про те, що він не виконав вимоги зазначені в рішенні № 605 від 08.08.2015 року «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада».
ОСОБА_5, зазначені підстави не є обґрунтуванням, а тому являється порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 7 статті 118 ЗК України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Окрім того, у відповідності до ч.6 ст.118 ЗК України, законодавством забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Разом з вище викладеним, слід звернути увагу і на те, що Львівська міська рада приймаючи ухвалу не провела документальну перевірку про балансову приналежність майна-будинку до ОСББ «Інструментальне-10». Житловий будинок №10 згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 р. знято з балансу ЛКП «Балатон-409» та передано не ОСББ «Інструментальне-10», а саме власникам приватизованого житла. Сторонами акту приймання - передачі є представники ЛКП «Балатон-409» та власники квартир.
Із матеріалів справи вбачається, що 22.10.2014 р. ОСББ «Інструментальне-10» в особі директора ОСОБА_7 звернулось із заявою на імя Львівського міського голови ОСОБА_8, про погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 у м. Львові.
Оскаржуваною Ухвалою 22-ї сесії 6-го скликання Львівської міської ради №5248 від 01 жовтня 2015р. за результатами розгляду звернення ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.14 р. надано ОСББ «Інструментальне-10» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1626 га. на вул. Інструментальній, 10 для обслуговування житлового будинку та інше. Хоча, у заяві ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.2014, були відсутні зазначені законодавцем обов'язковості, а саме: не зазначалося, що вона скеровується до міської ради, яка наділена повноваження приймати рішення про виділення земель; не зазначалося площі, яку бажають отримати заявники; не зазначалося цільового призначення; не надано в якості додатку картографічних матеріалів з бажаним місцем розташування та не надано уповноважуючих на дану дію документів, тощо.
ОСОБА_5, приписами статті 123 ЗК України визначено порядок звернення фізичних та юридичних осіб, щодо отримання земельної ділянки.
Зокрема, особа зацікавлена в одержанні в користування земельної ділянки в натурі на місцевості у клопотанні зазначає орієнтований розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
Згідно поданої ОСОБА_7 заяви від 22.10.14 року вхідний №2/19197/АП 22.10.14, нею не ставилось питання пов'язані з передачею 0,1626 га. земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, що підтверджується змістом заяви.
Крім цього, до заяви не додано документальне підтвердження на вчинення дій в інтересах ОСББ «Інструментальне-10», з наданням відповідного протоколу - рішення членів ОСББ.
За таких умов задоволення заяви ОСББ та передача ділянки за цільовим призначенням обслуговування будинку є незаконним, оскільки ОСББ не прийняв у встановленому порядку на баланс житловий будинок і не здійснював його обслуговування на час звернення.
Порядок передачі житлового комплексу на баланс ОСББ встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.2002р. «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» якою затверджено Порядок передачі майна на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Порядок).
Пунктами 2 та 5 Порядку передбачено, що передача житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відбувається разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо). Передача на баланс здійснюється шляхом підписання ОСОБА_8 приймання - передачі житлового комплексу від попереднього балансоутримувача до нового.
Законом України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що, балансоутримурачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно наявних доказів, ОСББ «Інструментальне-10» не приймало згаданий будинок на баланс, господарської діяльності по утриманню будинку №10 по вул. Інструментальна не здійснювало, як і не вело у встановленому порядку бухгалтерську звітність.
Таким чином за змістом діючого Наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 р. єдиною особою яка має право на звернення із заявою про вирішення земельного питання є виключно власники квартир, а не неналежна юридична особа на користь якої прийнято незаконну Ухвалу.
Як вбачається з матеріалів управи, власники квартир, які є фактичними балансоутримувачами будинку №10, у встановленому законодавством порядку шляхом скликання та проведення загальних зборів власників не уповноважували ОСОБА_7 як голову ОСББ «Інструментальне-10» на звернення до Львівського міського голови із відповідною заявою.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п.34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Зі змісту ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вбачається, що учасникам бойових дій (учасникам антитерористичної операції) надано першочергове право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
19.08.2015 року розпорядженням КМУ №898 зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування визначити (зарезервувати) земельні ділянки для відведення учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО і забезпечити першочерговий розгляд звернень учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок; органам місцевого самоврядування уряд також рекомендував розглядати в першочерговому порядку звернення учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок. Крім цього, уряд зобов'язав Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації та рекомендував органам місцевого самоврядування розмістити на власних веб-сайтах інформацію про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам АТО і членам сімей загиблих учасників АТО.
Із довідки Держземагенства України Відділу у м. Львові, вбачається, що станом на період звернення ОСОБА_1 з заявою про відвід земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10, дана земельна ділянка була вільною.
Положеннями ст.ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України визнаються повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
Частиною 1 статті 116 ЗК України, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 цієї статті). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 цієї статті).
Згідно п. «б» ч.1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
Статтею 118 ЗК України, визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідно до чч.6,7 цієї статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, зокрема, із земель комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Більше того, вищевказаними положеннями ЗК України, визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з положеннями ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, виходячи з викладеного та аналізуючи в системному зв'язку підстави звернення 28 серпня 2015 року як учасника АТО - ОСОБА_1 до Львівської міської ради з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (при цьому, на відміну від ОСББ «Інструментальне-10», ОСОБА_1 до заяви були додані всі необхідні документи згідно положень статті 118 ЗК України), виходячи зі змісту статей 116, 118, 121, 122 ЗК України та тих підстав для відмови в задоволенні заяви, які зазначені у відповіді-відмові Львівської міської ради від 29 вересня 2015 року вбачається, що орган місцевого самоврядування допустив порушення норм cт. cт. 116, 118 ЗК України та ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ОСОБА_1, як учасник АТО, мас першочергове право на отримання відповідної земельної ділянки та розгляд його відповідного звернення; при цьому, положеннями ч. 7 статті 118 ЗК України визначені виключні підстави для відмову органу місцевого самоврядування у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У зв’язку з цим, посилання Львівської міської ради, що при наданні відповіді-відмови керувалася рекомендаціями рішення виконавчого комітету від 08.08.2015 року №605, якого як виявилося не існує в природі, не можуть братися до уваги, оскільки згідно положень ч.2 статті 19 та статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та повинні приймати рішення згідно чинного законодавства. В нашому випадку, при наданні відповіді-відмови, виходячи з аналізу доказів у справі, вказані положення Конституції та Земельного кодексу України були не дотримані.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням вище зазначеного, з урахуванням того, що прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали, потягло за собою порушення прав ОСОБА_1 на передачу йому земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених Земельним кодексом України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 27, 22, 24, 140, 144 Конституції України, ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 26, 47, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 116, 118, 121, 122 Земельного Кодексу України, ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 246, 250, 251 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Визнати протиправною та скасувати Ухвалу Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 року про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10.
Зобов'язати Львівську міську раду винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенцям для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10 та будинком за адресою: м. Львів, вул. Авраама Лінкольна, буд. №23 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 640,0 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
16 квітня 2018 року, Львів, № 876/982/18, Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСББ ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Волоско І.Р. в м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Львівської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулась в суду з позовом до Львівської міської ради, треті особи: ОСББ «Інструментальне -10», ОСОБА_6, ОСОБА_7 з вимогами про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Зобов'язати Львівську міську раду винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_5 від 28.08.2015 щодо безоплатної передачі ОСОБА_5 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенцям для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: м. Львів, вул. Інструментальна, буд. №10 та будинком за адресою: м. Львів, вул. Авраама Лінкольна, буд. №23 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5, як учасник бойових дій, учасник АТО, 28.08.2015 звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки з огляду на законодавчі гарантії. В даному клопотанні просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі мені земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10. В клопотанні про виділення земельної ділянки від 28.08.2015 наголосив, що відповідно до інформації, отриманої з відділу Держземагенства у м. Львові, земельна ділянка щодо якої скеровується клопотання, у власності, оренді, користуванні інших осіб не перебуває. Тобто на дану земельну ділянку не виникали права у жодних юридичних та фізичних осіб. Тривалий час, позивач жодних відомостей щодо результатів розгляду не отримував, відтак скерувавши повторну заяву до Львівської міської ради, щоб отримати інформацію і лише на початку березня 2017 року отримав відповідь від Департаменту містобудування управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради від 03.03.2017, з якої видно, що відповідь на клопотання від 28.08. 2015 Львівська міська рада надіслала рекомендованим листом ще 02.12.2015, яку позивач так і не отримував. Із відповіді від 29.09.2015, яка була прикріплена до відповіді від 03.03.2017, не вбачається прямої відповіді щодо задоволення клопотання чи вмотивованої відмови у його задоволенні, а лише зазначено, що питання на сесії Львівської міської ради не розглядалося. Також, з відповіді Департаменту від 03.03.2017 стало відомо, що ухвалою Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 надано дозвіл ОСББ «Інструментальне-10» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Вважає, що клопотання про виділення земельної ділянки від 28.08.2015 розглянуто з порушенням норм чинного законодавства, також, а оскаржувана ухвала відповідача порушує його права.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2017 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило ОСББ «Інструментальне-10», вважаючи вважає таке незаконним, винесеним із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в обґрунтування протиправності оскаржуваної ухвали відповідача керувався нормами ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ст.118 ЗК України, ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Однак сесією міської ради не розглядалось клопотання позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому у нього не було можливості реалізувати своє першочергове право на відведення земельної ділянки. З тих підстав ухвалою відповідача не було допущено порушення п.14 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Реалізуючи свої права та охоронювані законом інтереси щодо обслуговування багатоквартирного житлового будинку, ОСББ «Інструментально-10», ще у 2014-му році скерувало відповідну заяву від 22.10.2014 на адресу Львівської міської ради щодо врегулювання відносин користування зазначеною земельною ділянкою. Результатом розгляду вказаного звернення і стала оскаржувана ухвала відповідача, яка прийнята у межах компетенції місцевого самоврядування та дотримання вимог Земельного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, їх представників, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_5 має статус учасника бойових дій, який підтверджено відповідним посвідченням, та має права на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини 1 статті 12 на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
28 серпня 2015 року позивач звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки, у якому просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10.
За результатами розгляду вказаного клопотання ОСОБА_5 отримав відповідь Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 29 вересня 2015 року про те, що на сесії Львівської міської ради клопотання розглянуто не було з тих підстав, що не дотримано порядок звернення у відповідності до вимог, наведених у рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.08.2015 року №605 «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада», а тому його повернуто.
Не погоджуючись з таким рішенням у формі відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, яким задовольнив позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, відмовляючи у задоволенні клопотання про виділення земельної ділянки, допустив порушення норм статей 116, 118 ЗК України та ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також прийняттям оскаржуваної ухвали спричинив порушення прав позивача на передачу йому земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених ЗК України.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з пунктом б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до пунктів а та б частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Таким чином, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, мають подати клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. Клопотання має містити відомості щодо цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). При тому заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені статтею 118 ЗК України. Положення ч.7 ст.118 ЗК України визначають виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Положеннями статті 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Враховуючи, що лист відповідача від 29.09.2015, яким повернуто клопотання позивача про виділення земельної ділянки, суперечить вимогам наведених вище норм та призвів до порушення права позивача з не вирішення по суті клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому таке підлягає поновленню шляхом зобовязання відповідача розглянути клопотання позивача від 28.08.2015 на пленарному засіданні міської ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га.
Судом першої інстанції також встановлено, що 22.10.2014 ОСББ «Інструментальне-10» в особі директора ОСОБА_9 звернулось із заявою до Львівської міської ради про погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 у м. Львові.
Ухвалою Львівської міської ради №5248 від 01 жовтня 2015 року за результатами розгляду звернення ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.14 надано ОСББ «Інструментальне-10» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1626 га на вул. Інструментальній, 10 для обслуговування житлового будинку та інше. При тому судом встановлено, що заява ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.2014 не містила визначені законодавством вимоги, а саме: не зазначено площу, яку бажано отримати заявником; не зазначено цільового призначення; не надано в якості додатку картографічних матеріалів з бажаним місцем розташування та не надано документів, які уповноважують заявника на вказану дію.
Як встановлено судом, житловий будинок №10 по вул. Інструментальній в м. Львові згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 знято з балансу ЛКП «Балатон-409» та передано власникам приватизованого житла.
Згідно наявних у справі доказів ОСББ «Інструментальне-10» не приймало наведений будинок на свій баланс, господарської діяльності по утриманню будинку №10 по вул. Інструментальна не здійснювало та не вело у встановленому порядку бухгалтерську звітність. Власники квартир, які є фактичними балансоутримувачами будинку №10, у встановленому законодавством порядку шляхом скликання та проведення загальних зборів власників не уповноважували ОСОБА_9 як голову ОСББ «Інструментальне-10» на звернення до Львівського міського голови із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
За встановлених обставин ухвала Львівської міської ради від 01.10.2015 №5248 про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 є необґрунтовано, оскільки прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже прийнята у спосіб, який суперечить законодавству України, тому підлягає скасуванню.
З врахуванням встановленого колегія суддів приходить до переконання про правильний висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, беручи до уваги, що прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали потягло за собою порушення прав позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених Земельним кодексом України.
У своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Однак такі твердження не заслуговують на увагу з огляду на таке.
За правилами ст.99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів приймає до уваги, що позивач 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки, у якому просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки. Через те, що постійно знаходився у службових відрядженнях та постійну відсутність у м. Львові, відомостей щодо вирішення поданого клопотання не отримував, а тому на початку березня 2017 року повторно звернувся до відповідача та отримав відповідь з Департаменту містобудування управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради від 03.03.2017, до якої і був долучений лист-повернення клопотання про виділення земельної ділянки, тобто з того часу і довідався, що його клопотання від 28.08.2015 відповідач повернув йому. Сам лист- повернення клопотання про виділення земельної ділянки позивач так і не отримав.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом.
Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2017 року у справі № 461/2723/17 без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_10 судді ОСОБА_11 ОСОБА_12 Повне судове рішення складено 20.04.2018.
