"Проект Держбюджету-2019 збалансований і абсолютно реальний. У нього ми заклали основи для економічного зростання. А це значить, більше роботи для українців, вищі зарплати та справедливі пенсії".
Такими словами кошторис України на наступний рік презентував Володимир Гройсман. Депутати проект підтримали, давши країні головний фінансовий закон, коли до Нового Року залишалося більше місяця. Тепер аналіз його основних цифр – це спроба передбачити, яким буде 2019-ий для українських громадян.
Основні системні зміни, розпочаті раніше, триватимуть і надалі. У першу чергу – посилення безпеки та обороноздатності. Витрати на оборонний сектор складуть 212 млрд. грн. Це 5,4% від ВВП, а отже вимоги РНБО щодо видатків на безпеку та оборону (не менше 5% від валового продукту) Кабмін перевиконав. Збільшаться витрати на захист українського кордону (у 2019-му – 400 млн. грн.), підвищать зарплатню військовим, а значну суму (40 млрд. грн.) виділили на закупівлю та модернізацію військової техніки.
Ще один крок зроблять і до нових та якісних доріг. У 2016-му році, на початку шляхобудівної кампанії, було відновлено 900 км. доріг, у 2017-му – вже понад 2100 км. (найбільша кількість відремонтованих доріг з 2005-го року). Цьогоріч уряд замахнувся на якісний ремонт 4000 км. Але й це ще, схоже, не межа. У Бюджеті-2019 на будівництво та ремонт автошляхів заклали небачену досі суму – 55,6 млрд. грн. (на 7,9 млрд. більше, ніж у 2018). Хоча уряд і озвучував мету з’єднати висококласними дорогами всі обласні центри, це не означає, що увагу повністю сконцентрують на магістралях. Адже близько третини Дорожнього фонду – то якраз субвенція на місцеві дороги. Це означає, що розпоряджатиметься цими коштами не «Укравтодор», а місцева влада, яка добре знає, які провінційні дороги потребують ремонту найбільше.
Порівняно з попереднім роком на 15,3 млрд. грн. збільшилися видатки на охорону здоров’я, тепер вони становитимуть 131,7 млрд..Серед основних напрямків реформування медицини – оновлення первинної медичної допомоги та вдосконалення екстреної допомоги. Мільярд гривень заклали на урядову програму «Доступні ліки», на централізоване придбання медикаментів виділили на 10% більше, ніж минулоріч (6,6 млрд. грн.). Ще одне нововведення – безкоштовна діагностика за направленням свого сімейного лікаря. Цю можливість також профінансують із бюджету – передбачено 2 млрд. грн.
Не забули урядовці і про курс на децентралізацію та підтримку регіональних інвестиційних проектів. Загалом зростання місцевих бюджетів у 2019-му складе 37,5 млрд. грн. (+15%, порівняно з попереднім роком). Загалом у державному кошторисі враховані міжбюджетні трансферти для місцевих бюджетів в обсязі понад 300 мільярдів. Тут соціальні субвенції (122 млрд. грн.), освітня субвенція (71 млрд.), медична субвенція (55,5 млрд.), базова дотація (10 млрд.), субвенція на «Нову українську школу», субвенція на будівництво метрополітену в Дніпрі та Харкові та багато ін.
Але будь-яка реформа уряду мусить мати основну мету – покращити життя громадян. Тому, попри всі інші сектори, основна увага українців прикута до розділу із соціальним захистом населення. На цей напрямок Кабмін заклав майже 323 млрд. грн. Мінімальна зарплатня з 1 січня складатиме 4173 грн.. За три останні роки «мінімалка» зросла більш, аніж у три рази. Збільшаться в новому році й інші виплати: прожитковий мінімум (в тому числі на дітей) та пенсії колишнім військовослужбовцям (у середньому на 738 грн.). Інші пенсії автоматично індексують уже навесні. І це лише перший перерахунок, наступні (пов’язані з підвищенням прожиткового мінімуму) заплановані на 1 липня та 1 грудня. Нововведення в новому році чекають і на отримувачів субсидій на житлово-комунальні послуги. Йдеться про монетизацію, яка дозволить субсидіантам отримувати «живі гроші», а не зниження платежів на розмір державної допомоги, як зараз.
«Запланована загальна цифра на субсидії – 58 млрд. грн., з яких 55 млрд. – на стандартну програму субсидій… Ця програма буде фінансуватися в повному обсязі, щоб забезпечити субсидії для всіх, хто має на них право. Друга програма розпочнеться в пілотному режимі, і до кінця року перейдемо на повну монетизацію», – заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.
Чи могли би цифри Держбюджету бути привабливішими для українських громадян? Очевидно, що могли б. Утім є об’єктивні рамки, виходити за які Кабмін права не мав. Головним завданням урядовців було витримати максимальний баланс між дохідною та видатковою частинами бюджету, аби не зробити держбюджет-2019, бюджетом “проїдання”.
Натомість, закладений ріст ВВП (+3%), збалансованість і, водночас, збереження фінансування пріоритетних напрямків дали підстави уряду охрестити Бюджет-2019 «бюджетом розбудови країни».
Дмитро Галевич
