Ще 2009 року в міській раді є затверджені чотири локації, де б мали збудувати автостанції для всіх навколишніх напрямків. До Євро-2012 готували проекти для зведення окремих з них.
Та до сьогодні львів’ян годують обіцянками – в результаті ані станцій, ані навіть виділеної землі досі немає. Крайніх в Ратуші знайти теж не можуть, а відповідь мера – стандартна: над проблемою працюють.
Для Яворівського напрямку планували облаштувати сучасну автостанцію на вул. Шевченка, у Рясному. Приватна компанія підготувала навіть відповідний сучасний проект та представила його у мерію. Та далі слів про те, що футбольних фанатів з Європи необхідно зустрічати у належних умовах, справа не зрушилась. А зараз знайти відповідального чому проект не був реалізований, практично неможливо. Через кадрові ротації, сьогоднішні працівники міськради без поняття, хто цим займався. То ж чиновники кивають один на одного.
Також на перетині вулиць Пасічної та Зеленої планували збудувати кінцеву зупинку автобусів, що курсують у напрямку Бібрки .
Міські чиновники проекти опрацьовували, оглядали, аналізували, проте до роботи так і не дійшло. Також на сьогодні неможливо дізнатись у скільки обійшлось виготовлення проектів та причини відмови від них.
Лише два роки тому в Ратуші знову згадали про необхідність приведення автобусних зупинок приміських напрямків до належного стану. Відтак надумали оголосити інвестиційний конкурс на дві із вищеназваних автостанцій – на вул. Городоцькій – вул. Збиральній та на вул. Пасічній – вул. Зеленій. А про третю – в Рясному, і забули.
«Спочатку звернулися дві компанії. Та потім виявилося, що їх об’єднує одна особа-засновник. Потім на конкурс запросили ще третього інвестора. Ця компанія теж належала засновнику двох попередніх. Переможця так і не визначили, конкурс відклали», – розповів Святослав Товстига.
«В грудні 2016 року, інвестиційна комісія при обранні переможця, утрималася при голосуванні за кожного з учасників. І таким чином конкурс процедурно закінчився. Наразі проводять робочі наради, де обговорюють подальший розвиток», - пояснив головний спеціаліст міського управління інвестиційних проектів Роман Старицький.
І проект автостанцій успішно вкотре завис. Повторно конкурс досі не оголосили. Щоправда, за інформацією міського управління інвестицій, до цього посилено готуються та знову радяться. Міський голова Андрій Садовий теж підтвердив: «Нещодавно була нарада під головуванням профільного заступника. Він збирав усіх учасників процесу. Ми повністю зараз повинні зібрати всю інформацію по землі, тому, що є дуже багато запитань, хто власник, яке призначення ділянок».
Тобто, попри проблеми з інвестиційним конкурсом, є ще запитання до земельних ділянок, де б мали бути автостанції.
Де земля для автостанцій
У Ратуші на інформаційний запит відповіли, що у попередньому проекті ще у 2009 році, визначено чотири локації для облаштування автостанцій. Це на вул. Личаківській 227, площею 1, 37 га, на вул. Шевченка – Величковського, площею 0, 58 га, на вул. Городоцькій – Збиральній – 1, 34га, на вул. Пасічній – Зеленій – 0, 61 га. Та у приватній розмові потенційні інвестори пояснюють причини із затягуванням будівництва. Вони нарікають: таких площ замало для облаштування автостанції та відповідної інфраструктури, яка б дозволила їм заробляти.
Та до всього, зі всіх перелічених ділянок, землю затвердили лише для двох – ті, що фігурували в інвестиційному конкурсі, тобто Городоцька – Збиральна і Пасічна – Зелена. Для решти навіть не визначили орієнтовного місця розташування. Хоча, якщо повірити міському голові на слово, то ділянки зараз активно шукають.
І знову з’явилася ідея в міських чиновників перенести імпровізовану автостанцію біля Янівського цвинтаря до Рясного. Проте цей задум навряд чи втілять, громада мікрорайону вже налаштована войовниче.
Замість автостанцій – прості зупинки на невизначений термін
А тепер трохи реальності. Будівництво автостанцій є лише в довгостроковій перспективі. Скоріш за все, найближчі кілька років роль станцій будуть виконувати невеличкі зупинки з МАФами, які назвали тимчасовими автостанціями. Інформація про них є і на сайті львівської міської ради.
До прикладу, на Городоцькій, 359, це «АС Західна». Вона передбачена для Городоцького, Мостиського, Самбірського та Турківського напрямків. Та насправді більшість автобусів цього скерування й надалі їздять до залізничного вокзалу, де раніше була їхня кінцева.
Такі ж малі архітектурні форми «прикрашають» АС №3 на вул. Петлюри для Пустомитівського та Миколаївського напрямків, АС №5 для Ходорівського та Перемишлянського напрямків. І вже згадана Автостанція №8 на Площі Двірцевій для Стрийського, Мостиського та Самбірського напрямків.
А ще є стихійні кінцеві зупинки маршруток навіть без МАФів, просто неба і без жодних зручностей для водіїв та пасажирів. Кілька таких можна нарахувати практично в центрі міста чи неподалік. Зокрема, на площі Святого Теодора, де має кінцеву 151 маршрутка з Жовківського напрямку, 8 та 22 маршрутка з Брюхович. А ще поблизу готелю «Львів» – там також зупиняються автобуси Жовківського напрямку. А місце біля Янівського цвинтаря облюбували водії автобусів, що курсують в Яворівському напрямку. Через них на цій ділянці вулиці Шевченка часто утворюються затори та аварійні ситуації. Однак наразі це нікого з міських посадовців надто не хвилює.
І такий транспортний хаос триватиме надалі. Бо проблему в змозі вирішити не лише побудова автостанцій, а комплексна транспортна реформа, за якою б усі кінцеві маршруток мали б бути таки на околицях Львова, а не в центрі міста. На початку року міська рада спромоглась на кволу спробу розпочати впорядкування у цій сфері. Втім дуже швидко наміри були поховані. Війну мерію успішно програла через численні протести доїжджаючих.
