Прочитавши законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д, який був проголосований 07.12.2017 ВР України, вирішив висловити свою позицію щодо змін, які викликали жваве обговорення серед людей, а саме зміни оподаткування товарів, що надходять поштою та зміни регулювання так званої «норми».
Для розуміння предмету дискусії важливим є все-таки процитувати положення ПК України, що були змінені. Отже пункт 196.1.17. виклали в новій редакції, а саме не є об’єктом оподаткування операції з:
- «ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро у несупроводжуваному багажі;
- ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;
- ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях».
Тобто фактично без оподаткування згідно з новими правилами Ви матимете можливість отримати посилку вартістю до 150 євро або ж 3 різні посилки впродовж місяця цією ж вартістю.
Важливий момент, на який не дуже часто звертається увага, це те, що згідно з Прикінцевими положеннями цього законопроекту (відповідно до редакції, що є на сайті ВР України) це положення набирає чинності з 1 січня 2019 року. Тобто, якщо Ви замовили перед святами якісь подарунки, і вони плануються отримуватись після 1 січня 2018 року, то підстав для переживань немає.
Чесно кажучи, на даний момент митниця не має можливості чітко проконтролювати кількість поштових відправлень однієї особи впродовж календарного місяця. Ситуація ускладнюється тим, що дані різних поштових операторів не узагальнюються в одну базу, тобто, якщо б зараз ця норма діяла, фактично можна було б ухилитись від неї отримуючи посилки через різних операторів (таких як Міст, Нова Пошта, Укрпошта, DHL, ТNT UPS FedEx, вибачте, якщо когось забув). Тому цей перехідний рік дасть можливість доопрацювати програмне забезпечення для автоматичного контролю кількості та вартості поштових відправлень, що одержуються громадянами та ідентифікувати одержувача (чи то за ПІБ чи за ідентифікаційним кодом). Відповідно слід змінювати і підзаконні нормативні акти, які регулюють послуги поштового зв’язку та організацію митного контролю та оформлення експрес-відправлень.
Звісно, що позиція людей, які займаються торгівлею із використанням поштових відправлень, є негативною. На їх думку, слід наводити порядок з ухиленням від сплати податків великими офшорними компаніями, а не знову «роздягати» людей для наповнення казни. Однак спробуємо розібратись чи настільки поганими є ці зміни. Ось дані щодо кількості поштових відправлень за 2014-2016 роки, вартістю до 150 євро:
2014 – 4 241 982 штук,
2015 – 18 200 032 штук,
2016 – 30 024 787 штук
Як бачимо зростання є вражаюче. Середня заробітна плата в Україні в жовтні становила 7377 грн, то чи такий малий є неоподатковуваний ліміт в 150 євро (4800 грн.) для більшості громадян України в місяць? Думаю, що ні.
Інша річ, яка є не менш важливою – це те, що набуває звичаю практика відправлень на підставних осіб. Прикладом таких відправлень є зокрема історія із затриманням Київською міською митницею ДФС 201 міжнародного експрес-відправлення з HD плеєрами, відеокамерами, мобільними телефонами, що надходили на адресу Лідка Маразматичка, Борщ Український, Кілька Путивльська, Продавець Льоха, Льошка Антошка, Лідка Інвалідка, Бім Собака, Бандит Карпенко, Том Соєр та інших осіб.
Тобто слід чітко продумати механізм, який би не дозволив шахраям, використовуючи особисті дані, одержувати відправлення на чужі імена. Як на мене це можна зробити, зобовязавши операторів вказувати для резидентів України індивідуальний податковий номер.
Третя, однак не менш важлива річ, це необхідність спрощення адміністрування податків, щоб навіть у випадку, коли людина замовить 4-5 посилок, сплата для неї була простою і зручною. Як ідея для обговорення, можна розглянути можливість використання персонального кабінету платника (фізособи), через який громадянин з використанням ЕЦП міг би:
1) бачити скільки посилок згідно даних митниці надійшло на його імя і таким чином контролювати, щоб його дані не використовувались для ухилення від сплати податків;
2) сплатити нараховану йому суму податків, у випадку переміщення товарів понад ліміт.
То чи направлені ці зміни проти простих людей. На мою думку – ні, але вони можуть заважати сірим імпортерам
P.S.Дещо пізніше для порівняння напишу про практику оподаткування поштових відправлень в інших країнах та про позицію щодо «норми».
Левко Прокіпчук, начальник Львівської митниці ДФС, перебуває у відпустці
