Існує три види брехні: брехня, нахабна брехня й статистика. І як правило саме статистикою найбільше обгрунтовують перемоги чи невдачі. Нещодавно під час години запитань до уряду народний депутат поставив під сумнів успіхи митниці у напрямі боротьби з контрабандою тим, що додаткові 70 млрд.грн. одержані в 2017 році зовсім не є заслугою митниць в напрямі боротьби з тіньовою економікою, а лише збігом різних факторів, при цьому було оголошено, що фактично від правоохоронної діяльності митниць одержано лише 46, 5 млн.грн. Вирішив дослідити чи обєктивні є зауваження депутатів, чи все таки будь-які позитивні зрушення в дільності державних органів знецінюються наближенням виборів.
Аналіз відкритих даних щодо надходжень до Державного бюджету від роботи митниць засвідчив, що правда десь посередині.
Так, на одному з ресурсів ознайомився з аналізом, який, очевидно, ліг в основу запитання до прем'єр-міністра.
Отже, проаналізую зі свого боку зроблені висновки, а свої думки викладу відразу ж у дужках.
1. Точна сума додаткових надходжень – 68.6 млрд грн (застережень нема).
2. Зростання курсу долара на 4% забезпечило додаткові 2.7 млрд грн, за рахунок девальвації національної валюти (відносити вказані додаткові надходження до заслуг митниць підстав нема).
3. Основним фактором, який вплинув на надходження до бюджету, стало зростання імпорту на 26% – 2017 року він становив $49.6 млрд проти $39.2 млрд 2016 року (відносити цей фактор до тих, які не залежать від діяльності митниць невірно, адже протидія схемам при переміщенні товарів через кордон призводить як до вилучення товарів - безпосередніх предметів правопорушення, так і до зростання кількості товарів, що ввозяться офіційно зі сплатою податків через великий ризик їх втрати).
4. У товарній структурі найбільше зростання продемонстрував імпорт товарів групи «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки». Збільшення на 49% – до $11.7 млрд, що за нашими розрахунками дало ще 15 млрд грн (без урахування акцизів і податку на додану вартість з імпорту газу).
Вагому частину товарів цієї групи становлять підакцизні нафтопродукти, ставки акцизного податку на які, по-перше, зафіксовано в євро, а по-друге, зросли з 1 січня 2017 року. Ці фактори сприяли тому, що 2017 року лише акцизного податку з імпорту пального було сплачено на рівні 36.6 млрд грн порівняно з 30 млрд грн 2016 року. (додаткові надходження акцизу в розмірі 6,6 млрд грн. через збільшення ставки податку, та 1,3 млрд. грн. очевидно не є результатом роботи в напрямі протидії контрабанді).
5. З 1 січня 2017 року знову обкладаються податком на додану вартість (ПДВ) операції з імпорту природного газу. За відповідний період імпорт газу збільшився на 27% і становив 14.1 млрд куб. м. Його митна вартість становила приблизно $3.2 млрд. До бюджету було залучено додатково 17 млрд грн ПДВ (висновок аналогічний тому, що зроблено в п.4).
6. До $9.9 млрд (+25%) зріс імпорт товарів групи «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання». Це додатково 13 млрд грн (висновок аналогічний тому, що зроблено в п.3).
7. Майже на $4 млрд ввезено транспортних засобів (+40%). Зокрема 2017 року було ввезено 153.4 тиc. легкових автомобілів (збільшення майже в 1.8 разу). Сплачено до бюджету 21.3 млрд грн (+44%). Додатково надійшло 6.5 млрд грн виключно за рахунок збільшення кількості ввезених автівок (очевидно, що зростання кількості ввезених авто в меншій мірі повязане з роботою митниць, а обгрунтовується зменшенням акцизу на автомобілі, і як наслідок, зростання попиту на ввезення цих авто).
Отже можна підвести перші підсумки:
68,6 млрд. грн. - 2,7 млрд. грн. - 6,6 млрд. грн. - 1, 3 млрд. грн. - 17 млрд.грн. - 6, 5 млрд. грн. = 34, 5 млрд.грн. сума податків, стягнутих до державної скарбниці, які обєктивно можна віднести до коштів, одержаних в тому числі завдяки протидії порушенням на кордоні. При цьому слід врахувати, що наведений у вищевказаному джерелі аналіз не містить даних щодо змін, які відбулись у стягненні платежів до бюджету при імпорті товарів, де відбулось зменшення ставок.
Тепер щодо альтернативної думки. Так, автори досліджень вказують, що власне від результатів боротьби з контрабандою, то, за інформацією Держказначейства, 2017 року до державного бюджету стягнено 17.6 млн грн від конфіскації майна та 28.9 млн грн від конфіскації валюти. (разом 46.5 млн грн.) Слід зауважити, що незрозумілим є чому не враховано суму стягнутинх до Держбюджету штрафів (за 2017 рік - майже 60 млн.грн.)
Проте навіть озвучена цифра здивувала мене, оскільки за даними Державної фіскальної служби України за 2017 рік вилучено товарів загальною вартістю 1,5 млрд.грн., конфісковано на загальну суму 433,5 млн.грн.
На перший погляд різниця є не просто значною, а колосальною. Спробував розібратись в причинах цього на підставі результатів роботи Львівської митниці.
За вказаний період органам державної виконавчої служби Львівською митницею передано для реалізації товарів на суму 30,2 млн.грн. (реалізовано на суму 1,56 млн.грн., до Держбюджету перераховано коштів у сумі 1,22 млн.грн.)
Разом з тим у 2017 році органами державної виконавчої служби знищено товарів (тютюнових виробів, продуктів харчування, побутової хімії, алкогольних напоїв) на загальну суму 6,6 млн.грн (з них тютюнових виробів на суму 2,1 млн.грн.). Окрім того в минулому році органами ДВС безкоштовно передано товарів, коніфскованого в дохід держави, на загальну суму 16,4 млн.грн. (з них транспортних засобів загальною вартістю 12,4 млн.грн.)
Тобто 76 % товару, вилученого митницями та конфіскованого судами, було або безоплатно передано, або ж знищено у встановленому порядку (порядку знищенню тютюнових виробів та взагалі питанню доцільності цього слід приділити окрему увагу).
При цьому однозначно вартість безоплатних товарів переданих правоохоронним органам, військовим частинам чи будинкам сімейного типу слід врахувати при оцінці прямих надходжень від боротьби з митними правопорушеннями, адже це дозволяє зекономити бюджетні витрати на вказані цілі.
Чому ж багатомільйонні товари, вилучені митницею, перетворюються в кращому випадку в кілька тисяч гривень стягнутих до бюджету.
На мою думку, причина цьому закладена в тому, що митниця з одного боку зацікавлена оцінити вилучені нею товари якнайбільше, щоб засвідчити щорічне збільшення вартості вилучених нею товарів, а органи державної виконавчої служби можуть бути заінтересовані в реалізації ліквідних товарів за ціною нижче ринкової.
Ще однією причиною можна назвати неможливість реалізації автомобілів, конфіскованих за рішенням суду через дуже значний розмір акцизу, оскільки як правило конфісковуються та передаються в органам ДВС для продажу автомобілі старші 8 років.
То ж чи є вихід з цього "порочного кола". На мою думку, так - і перш за все це зміна або порядку оцінки вилученого митницями товару (можливе проведення його тими ж оцінювачами, що проводять його оцінку перед реалізацією та відповідно взяття цієї оцінки за основу при продажу відповідного товару) або ж зміна органу уповноваженого реалізовувати вилучений товар (з можливим додатковим фінансуванням потреб відповідного органу на зразок того, що існував у 2017 році, коли 10% від суми перевиконання доведених до митниці індикативів йшло на фінансування її потреб).
