Якщо ви власник земельної ділянки, прочитайте уважно цю, майже детективну історію, та перевірте чи у вас її, банально, не вкрали. Це не складно, ось посилання на загальноукраїнську базу. Як можна вкрасти приватну власність? Та можна! Наша країна є таким собі правовим Гондурасом, можливо все!
...Знайомтесь, це пан Юрій Булик. У його власності земельна ділянка поблизу прикордонного містечка Рава-Руська. На своїх двох гектарах чоловік щороку щось садить в межах своєї дрібної фермерської господарки. Як стверджує сам, його купу разів просили продати наділ. Причина проста — комерційна привабливість. Як бачите на скріні карти добре видно, що земелька знаходиться на межі міста в сторону кордону. Відстань до пункту пропуску дорівнює відстані шкільного кросу. Тут комерційно вигідно збудувати логістичний центр, склади, торговий центр, тощо.
Пан Юрій Булик, цілком випадково, дізнався, що описана нами та оброблювана ним, земельна ділянка числиться в приватній власності. Випадковість полягає в тому, що гість з числа родини розповів як за допомогою програми глянути межі ділянки.. Господар попросив його навчити користуватись цими благами цивілізації. Під час “практичного заняття” жахнулись — ділянка висвічувалась як така, що вже роками числилась в приватній власності за невідоми людьми. Вже наступного дня, не відкладаючи, рушив до Геокадастру та суду...
“Особисто я маю усі можливості та ресурси аби довести своє у судових тяганинах, - запевняє пан Булик. Цього, вже, практично, і добився. Хочу одного, аби моя справа стала алгоритмом повернення вкрадених земель.”.
Це не просто слова, у чоловіка на руках діючі рішення суду. Саме за ними можна стверджувати, що працівники Держгеокадастру банальні злодії. Саме через їхнє кероване розгільдяйство пан Булик ледь не втратив своє! Отож по пунктах!
Спершу він кинувся у згаданий Держеокадастр. На “чайну церемонію” земельників втратив аж півроку. Саме стільки тривала їхня переписка. На запити потерпілого приходили, відверто, дибільні відповіді. Цитую! "Орієнтовно на місці вашої ділянки знаходиться інша ділянка. Правильність відображення та точність розташування зазначених ділянок можливо встановити виключно шляхом візуального обстеження в натурі на місцевості"
Упрощу! Фахівці відомства рекомендують шукати дві земельні ділянки розміром по два гектара на площі в... два гектара! Наступною була рекомендаційна пісюлька про звертання до профільних земельних фірм. А як до них звернутись, саме до приватників, коли першою бумажкою, яку вони вимагають - це дозвіл Геокадастру про дозвіл на виготовлення документації. Замкнуте коло. Третім став папір де було написано, що чи то там якась приватна власність, чи то бува ми не можемо дати вам конкретної відповіді. З цим вже можна і до суду.
Там чоловік почав з перемог. Рішенням Львівського окружного суду він залишив землю у своєму користуванні. Правова підстава — рішення сесії Жовкіської районної ради далекого 1996 року та всі необхідні акти супроводжуванні цією “чайною церемонією”. Саме так в пострадянські роки роприділювались так звані “паї”.
Тепер коротко про успішну правову стратегію пана Юрія. Суд також звернувся до Держгеокадастру з проханням виготовити технічну документацію на ділянку. Чиновникам нічого не залишилось, як дати відповідь, що це немо;ливо, оскільки остання знаходиться у власності в третіх осіб. Хоча акт про виділення землі та її користування належить пану Булику, але доведеться скасовувати чиюсь неправомірну власність.
В суді також з'ясувались цікаві деталі.. На поверхню виплив найцікавіший алгоритм крадіжки. Замість обов'язкового встановлення чи дану ділянку комусь не виділили, мовою документів чи не є вона “обтяжена”, чиновники своїм рішення на користь шахраїв дали заключенняя “встановити виготовленням проекту”. Якщо говорити простіше — відсторонились від своїх обов'язків та не дали обов'язкового заключення. На скромну авторську думку, подібні недоліки в чиновницькій роботі нагадують показний дибілізм. Це відмазка рівня кухаря, який нібито не в курсі, що необхідно руки мити. Чи лікаря, який наклав хворому джгут на шию. Якщо спростити максимально елементарно, то Держгеокадастр “відвернувся в сторону” в момент викрадення землі.
...До поки пан Булик тішився успішним рішенням, з'явився інший “власник” земельної ділянки. Справа перейшла в площину Апеляційного суду. А тут вже ситуація склалася за класикою на кштлат ”У мене для тебе дві новини, хороша та погана...” Почнемомо з “хорошої”. Апеляційний суд підтвердив користування землею фактичним власником та зилишив рішення Окружного суду чинним. Ну, а погана новина, що поки тривав затягнутий процес, ділянку подрібнили на чотири частини по пів гектара та продали трьом особам. Ось такі дві новини...
Як виявилось, пан Булик не з боягузів і за своє б'ється по справжньому. Чоловік швидко “навів справки” про викрадачів.
“Тю! Хлопці, так би мовити, виявились медійнорозкрученими особами!” - сміється пан Юрій.
“Засвітились” вони в інших земельних оборудках на сусідній Волині. За різними сценаріями в одних руках опились десятки гектарів дорогої землі навколо озер Світязь — перлини Шацьких озер. На Волині їх назвали спритниками “з львівським слідом”. Причина в тому, що кожен з групи мав зареєстровану на себе землевпорядну правову компанію та львівське походження. З них двоє родом з тої таки згаданої Рави-Руської. Більше того! Андрій Кольбух, один зі згаданих, є цілісіньким депутатом міської ради.
Мда! Порівняємо сили! З однієї сторони злочиннонедбалий Держгеокадастр. В головних ролях депутати та інші викружені громадяни багатої прикордонної Рави-Руської. Приз — земельна ділянка в два гектарі у мегапривабливому місці біля кордону. По другу сторону барикад чоловік, який правомірно носить штани. Саме проявив характер та протистояв рейдерам.
“Перший раз землю у нас, як ніби то у куркулів, забрали “совєти”. Другий раз нікому не віддам” - сміється Юрій Булик.
Вигравши першу судову битву він підготувався до наступної. Саме подає до суду про скасування неправомірної власності у викружених земельників та депутатів. Він абсолютно впевнений у свої перемозі. Є маленьке “але”. Пан Юрій просить в громадськості та журналістської братії підтримки. Натомість обіцяє показати яскравий приклад відстоювання своїх інтересів та перемогу права. Що ж, це нескладно, прослідкуємо!
